Відмінності між версіями «Міцька»
(Створена сторінка: '''Міцька, міцьковий и пр. '''= '''Мицька, мицьковий и пр. ''' Категорія:Мі) |
|||
(не показані 5 проміжних версій 2 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
+ | ==Словник Грінченка== | ||
'''Міцька, міцьковий и пр. '''= '''Мицька, мицьковий и пр. ''' | '''Міцька, міцьковий и пр. '''= '''Мицька, мицьковий и пр. ''' | ||
[[Категорія:Мі]] | [[Категорія:Мі]] | ||
+ | Міцька, -ки, ж. 1) Шерсть молодих ягнят. Шух. І. 152. 2) Кусок дерна. Вх. Зн. 36. 3) Киска. Желех. 4) Чайка. Вх. Зн. 36.ГГ | ||
+ | ==Визначення== | ||
+ | Вовна — тонка довга шерсть тварин, що використовується в текстильній промисловості як сировина для виготовлення вовняних тканин. Найпоширенішою у світі є овеча вовна, саме тому дуже часто коли говорять про вовну мають на увазі саме її. Часом слово вовна використовують як спеціальний термін на означення овечої шерсті. Наприклад в усій класифікації УКТЗЕД термін «вовна» означає вовну овець або ягнят. Назва «вовна» може також використовуватися для позначення з'єднань волокон з вовни овець або ягнят і видів шерсті (альпака, вігоні, верблюда, кашмірської і кешгорської кіз, лами та і інші). Основними виробниками і експортерами вовни є такі країни: Австралія, Нова Зеландія, Китай, Уругвай, Аргентина, ПАР, країни Середньої Азії. | ||
+ | ==Етимологія== | ||
+ | Українське вовна походить від прасл. *vьl̥na («вовна», «хвиля»). Споріднене з біл. воўна, рос. діал. волна, болг. вълна, серб. ву̏на/vuna, словен. vóɫna, чеськ. і словац. vlna, пол. weɫna, в.-луж. woɫma, н.-луж. waɫma. Праслов'янське *vьl̥na вважається похідним від праіндоєвроп. кореня *u̯el — «смикати» (друге значення — «валити»). Спорідненими вважають слова з тим же значенням в інших індоєвропейських мовах. | ||
+ | ==Властивості овечої вовни== | ||
+ | Вовняні волокна, по суті, складаються з білка типу кератину і мають властиву лускату поверхню. Вони еластичні, дуже гігроскопічні (поглинають вологу з повітря) і, як правило, мають помітні властивості звалюватися. Вовна важко займається (горить лише в полум'ї, поза полум'ям горіння припиняється), але обвуглюючись, виділяє запах, подібний до запаху паленого рога. | ||
+ | Виробляється з вовни домашньої вівці. Пряжа буває різної якості, але в порівнянні з іншими видами пряжі від домашніх тварин, її характеристики більш однорідні. Для пряжі з вовни домашньої вівці дуже важливим скоріше є не походження, а обробка. Овець стрижуть у чітко визначений сезон, потім, вовну миють, очищають від сторонніх тіл, фарбують і прядуть. В усіх цих процесах є свої особливості, які додають вовняній пряжі різних якісних характеристик. Вовняна пряжа легша, ніж рослинна й еластичніша, вона краще утримує тепло. | ||
+ | ==Вовна інших речовин== | ||
+ | Тонкий волос інших тварин, окрім овець, часом не вважають вовною у вузькому значенні цього слова, з іншого боку саме словосполучення «овеча вовна» вказує, що слово «вовна» має ширше значення. Згідно з класифікацією УКТЗЕД термін «тонкий волос тварин» означає волосяний покров (вовну) альпаки, лами, вікуньї, верблюда, яка, ангорської кози (мохер), тибетських, кашмірських або аналогічних кіз (кашемір), кроля (включаючи ангорського кроля), зайця, бобра, нутрії або ондатри. | ||
+ | |||
+ | Тонкий волос тварин звичайно м'якший і менше витий, ніж вовна. Волос альпаки, лами, вікуньї, верблюда, яка, ангорської кози, кашмірської чи аналогічних кіз або ангорського кроля переважно переробляється, подібно до вовни, у пряжу; він також використовується для виготовлення перук і для виробництва лялькового волосся. Інший тонкий волос тварин (наприклад, зайців, звичайних кролів, бобрів, нутрій або ондатр) звичайно не придатний для прядіння і використовується для виробництва повсті, набивань, прокладок і т.д. | ||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | [[Файл:безбезназванияяя.jpg]] | ||
+ | |||
+ | [[Файл:вооовна.jpg]] | ||
+ | |||
+ | [[Файл:вууувна.jpg]] | ||
+ | |||
+ | ==Використана література== | ||
+ | Постанова КМУ від 14 січня 2009 року № 13 «Про затвердження Технічного регламенту щодо назв ткстильних волокон і маркування текстильних виробів». — «Орієнтир». — № 4 | ||
+ | Литвиненко Н. М., Омельченко В. Д. Аналіз державного технічного регламенту щодо назв текстильних волокон і маркування текстильних виробів // Вісник Київського національного університету технологій та дизайну: Науковий журнал — 2012. — № 3(65). ISSN 1813-6796 | ||
+ | Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — 632 с. | ||
+ | Волна // Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973 |
Поточна версія на 23:11, 26 жовтня 2018
Зміст
Словник Грінченка
Міцька, міцьковий и пр. = Мицька, мицьковий и пр. Міцька, -ки, ж. 1) Шерсть молодих ягнят. Шух. І. 152. 2) Кусок дерна. Вх. Зн. 36. 3) Киска. Желех. 4) Чайка. Вх. Зн. 36.ГГ
Визначення
Вовна — тонка довга шерсть тварин, що використовується в текстильній промисловості як сировина для виготовлення вовняних тканин. Найпоширенішою у світі є овеча вовна, саме тому дуже часто коли говорять про вовну мають на увазі саме її. Часом слово вовна використовують як спеціальний термін на означення овечої шерсті. Наприклад в усій класифікації УКТЗЕД термін «вовна» означає вовну овець або ягнят. Назва «вовна» може також використовуватися для позначення з'єднань волокон з вовни овець або ягнят і видів шерсті (альпака, вігоні, верблюда, кашмірської і кешгорської кіз, лами та і інші). Основними виробниками і експортерами вовни є такі країни: Австралія, Нова Зеландія, Китай, Уругвай, Аргентина, ПАР, країни Середньої Азії.
Етимологія
Українське вовна походить від прасл. *vьl̥na («вовна», «хвиля»). Споріднене з біл. воўна, рос. діал. волна, болг. вълна, серб. ву̏на/vuna, словен. vóɫna, чеськ. і словац. vlna, пол. weɫna, в.-луж. woɫma, н.-луж. waɫma. Праслов'янське *vьl̥na вважається похідним від праіндоєвроп. кореня *u̯el — «смикати» (друге значення — «валити»). Спорідненими вважають слова з тим же значенням в інших індоєвропейських мовах.
Властивості овечої вовни
Вовняні волокна, по суті, складаються з білка типу кератину і мають властиву лускату поверхню. Вони еластичні, дуже гігроскопічні (поглинають вологу з повітря) і, як правило, мають помітні властивості звалюватися. Вовна важко займається (горить лише в полум'ї, поза полум'ям горіння припиняється), але обвуглюючись, виділяє запах, подібний до запаху паленого рога. Виробляється з вовни домашньої вівці. Пряжа буває різної якості, але в порівнянні з іншими видами пряжі від домашніх тварин, її характеристики більш однорідні. Для пряжі з вовни домашньої вівці дуже важливим скоріше є не походження, а обробка. Овець стрижуть у чітко визначений сезон, потім, вовну миють, очищають від сторонніх тіл, фарбують і прядуть. В усіх цих процесах є свої особливості, які додають вовняній пряжі різних якісних характеристик. Вовняна пряжа легша, ніж рослинна й еластичніша, вона краще утримує тепло.
Вовна інших речовин
Тонкий волос інших тварин, окрім овець, часом не вважають вовною у вузькому значенні цього слова, з іншого боку саме словосполучення «овеча вовна» вказує, що слово «вовна» має ширше значення. Згідно з класифікацією УКТЗЕД термін «тонкий волос тварин» означає волосяний покров (вовну) альпаки, лами, вікуньї, верблюда, яка, ангорської кози (мохер), тибетських, кашмірських або аналогічних кіз (кашемір), кроля (включаючи ангорського кроля), зайця, бобра, нутрії або ондатри.
Тонкий волос тварин звичайно м'якший і менше витий, ніж вовна. Волос альпаки, лами, вікуньї, верблюда, яка, ангорської кози, кашмірської чи аналогічних кіз або ангорського кроля переважно переробляється, подібно до вовни, у пряжу; він також використовується для виготовлення перук і для виробництва лялькового волосся. Інший тонкий волос тварин (наприклад, зайців, звичайних кролів, бобрів, нутрій або ондатр) звичайно не придатний для прядіння і використовується для виробництва повсті, набивань, прокладок і т.д.
Ілюстрації
Використана література
Постанова КМУ від 14 січня 2009 року № 13 «Про затвердження Технічного регламенту щодо назв ткстильних волокон і маркування текстильних виробів». — «Орієнтир». — № 4 Литвиненко Н. М., Омельченко В. Д. Аналіз державного технічного регламенту щодо назв текстильних волокон і маркування текстильних виробів // Вісник Київського національного університету технологій та дизайну: Науковий журнал — 2012. — № 3(65). ISSN 1813-6796 Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — 632 с. Волна // Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973