Відмінності між версіями «Зіркач»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Зіркач, -ча, '''''м. ''Дикій макъ. Желех. Категорія:Зі)
 
Рядок 1: Рядок 1:
'''Зіркач, -ча, '''''м. ''Дикій макъ. Желех.  
+
 
[[Категорія:Зі]]
+
'''Зіркач, -ча, '''''м. ''Дикій макъ. Желех.
 +
==.Словник Грінченка ==
 +
Зірка́ч,-ча, м. Дикій макъ. Желех.
 +
==.Морфологічна характеристика==
 +
 
 +
Однорічна трав'яниста, відстовбурчено-волосиста рослина родини макових. Стебло прямостояче розгалужене, 25—80 см заввишки. Листки чергові, перисторозсічені, з видовженоланцетними, надрізанозубчастими частинками, з яких верхівкові довші за бічні. Квітки великі (3—5 см у діаметрі), двостатеві, правильні, 4-пелюсткові, одиничні на вершку стебла й гілок; пелюстки яскравочервоні, рідше—рожеві або білі, здебільшого з чорною плямою біля основи, в ширину більші; ніж у довжину. Плід — широкоеліпсоїдна коробочка, при основі звужена в добре помітну ніжку. Цвіте з другої половини червня по серпень.
 +
==.Екологічна приуроченість==
 +
 
 +
Росте як бур'ян на полях, межах, уздовж доріг, на кам'янистих схилах, засмічених місцях
 +
==.Хімічний склад==
 +
 
 +
Квітки маку дикого містять алкалоїди (коптизин, реагенін, реадин, глауцин), вітаміни, пектини, слизі, дубильні і мінеральні речовини, антоціани. В головках маку є алкалоїди (коптизин, папаверрубін, реадин, сангвінарин), токоферол, жирні кислоти.
 +
==.Цікаві факти==
 +
У Стародавньому Єгипті мак використовували, як болезаспокійливі засіб, називаючи його сонним зіллям, для цього зілля, вони спеціально вирощували мак на плантаціях. Але пізніше єгиптяни помітили, що використовуючи у великих кількостях, зілля приносить не тільки користь, але і шкоду. Так в Єгипті мак став символом сну і смерті. У Стародавній Греції мак присвячувався богам сну Гіпносу і сновидінь Морфею. Тому на всіх зображеннях цих богів можна побачити букети або вінки з макових головок. Вважалося, якщо Морфей доторкнеться квіткою маку до людини, вона відразу засинала. У Стародавній Греції мак так само символізував і родючість, так як в плоді у вигляді коробочки знаходиться близько 30000 дрібних насінин. Саме тому маки з’явилися і в храмі богині Гери покровительки шлюбу. У Стародавньому Римі, так як серед хлібних полів ріс мак, його присвячували богині землеробства Церері. Існує навіть легенда, про те, як богиня Церера, що завжди дуже турбується за урожай, багато ходила по землі, практично не відпочиваючи. Хвилюючись за неї, боги посадили маки. Одного разу зібравши букет маків, Церера заснула, прокинувшись, вона побачила багатий урожай. Так з’явилося повір’я, якщо мак добре цвіте, можна чекати хорошого врожаю.
 +
==.Викорастана література==
 +
В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова. Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — Київ: Наукова думка, 1983. — 400 с.
 +
|Мак дикий (Papaver rhoeas L.) //Аграрна енциклопедія Мак дикий. PAPAVER RHOEAS L. Определитель высших растений Украины / Акад. наук Украинской ССР; Ин-т ботаники им. Н. Г. Холодного; Редкол.: Ю. Н. Прокудин, Д. Н. Доброчаева, Б. В. Заверуха, В. И. Чопик; Авт.: М. И. Котов, Ю. Н. Прокудин, А. И. Барбарич и др. — 2-е изд., стереот., с незначительными доп. и исправлениями. — К. : Фитосоциоцентр, 1999. — 548 с. — ISBN 966-7459-18-7. Papaver rhoeas на сайті «Germplasm Resources Information Network» (GRIN) Міністерства сільського господарства США (англ.)]]

Версія за 21:30, 26 жовтня 2018

Зіркач, -ча, м. Дикій макъ. Желех.

.Словник Грінченка

Зірка́ч,-ча, м. Дикій макъ. Желех.

.Морфологічна характеристика

Однорічна трав'яниста, відстовбурчено-волосиста рослина родини макових. Стебло прямостояче розгалужене, 25—80 см заввишки. Листки чергові, перисторозсічені, з видовженоланцетними, надрізанозубчастими частинками, з яких верхівкові довші за бічні. Квітки великі (3—5 см у діаметрі), двостатеві, правильні, 4-пелюсткові, одиничні на вершку стебла й гілок; пелюстки яскравочервоні, рідше—рожеві або білі, здебільшого з чорною плямою біля основи, в ширину більші; ніж у довжину. Плід — широкоеліпсоїдна коробочка, при основі звужена в добре помітну ніжку. Цвіте з другої половини червня по серпень.

.Екологічна приуроченість

Росте як бур'ян на полях, межах, уздовж доріг, на кам'янистих схилах, засмічених місцях

.Хімічний склад

Квітки маку дикого містять алкалоїди (коптизин, реагенін, реадин, глауцин), вітаміни, пектини, слизі, дубильні і мінеральні речовини, антоціани. В головках маку є алкалоїди (коптизин, папаверрубін, реадин, сангвінарин), токоферол, жирні кислоти.

.Цікаві факти

У Стародавньому Єгипті мак використовували, як болезаспокійливі засіб, називаючи його сонним зіллям, для цього зілля, вони спеціально вирощували мак на плантаціях. Але пізніше єгиптяни помітили, що використовуючи у великих кількостях, зілля приносить не тільки користь, але і шкоду. Так в Єгипті мак став символом сну і смерті. У Стародавній Греції мак присвячувався богам сну Гіпносу і сновидінь Морфею. Тому на всіх зображеннях цих богів можна побачити букети або вінки з макових головок. Вважалося, якщо Морфей доторкнеться квіткою маку до людини, вона відразу засинала. У Стародавній Греції мак так само символізував і родючість, так як в плоді у вигляді коробочки знаходиться близько 30000 дрібних насінин. Саме тому маки з’явилися і в храмі богині Гери покровительки шлюбу. У Стародавньому Римі, так як серед хлібних полів ріс мак, його присвячували богині землеробства Церері. Існує навіть легенда, про те, як богиня Церера, що завжди дуже турбується за урожай, багато ходила по землі, практично не відпочиваючи. Хвилюючись за неї, боги посадили маки. Одного разу зібравши букет маків, Церера заснула, прокинувшись, вона побачила багатий урожай. Так з’явилося повір’я, якщо мак добре цвіте, можна чекати хорошого врожаю.

.Викорастана література

В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова. Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — Київ: Наукова думка, 1983. — 400 с. |Мак дикий (Papaver rhoeas L.) //Аграрна енциклопедія Мак дикий. PAPAVER RHOEAS L. Определитель высших растений Украины / Акад. наук Украинской ССР; Ин-т ботаники им. Н. Г. Холодного; Редкол.: Ю. Н. Прокудин, Д. Н. Доброчаева, Б. В. Заверуха, В. И. Чопик; Авт.: М. И. Котов, Ю. Н. Прокудин, А. И. Барбарич и др. — 2-е изд., стереот., с незначительными доп. и исправлениями. — К. : Фитосоциоцентр, 1999. — 548 с. — ISBN 966-7459-18-7. Papaver rhoeas на сайті «Germplasm Resources Information Network» (GRIN) Міністерства сільського господарства США (англ.)]]