Відмінності між версіями «Поїд»
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | |||
− | |||
+ | '''Поїд, -ду, '''''м. ''Съѣденіе. '''Поїдом ї́сти'''. Заѣдать. '''В пої́д'''. Сколько можно съѣсть. ''На луках паші не в поїд. ''Лебед. у. | ||
+ | [[Категорія:По]] | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Рядок 17: | Рядок 17: | ||
{{#ev:youtube|wKobOuTLn8I}} | {{#ev:youtube|wKobOuTLn8I}} | ||
− | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет | + | ==Див. також== |
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Версія за 11:11, 26 жовтня 2018
Поїд, -ду, м. Съѣденіе. Поїдом ї́сти. Заѣдать. В пої́д. Сколько можно съѣсть. На луках паші не в поїд. Лебед. у.
Зміст
Сучасні словники
ПОЇДОМ, присл.: ◊ Поїдом їсти: а) безперервно і сильно кусати, жалити (про комах). Комарі нас поїдом їли, пили нашу кров, насолоджуючись (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 463); б) те саме, що їсти живцем (див. живцем) (про людей). Вислужуються [наглядачки] перед комендантом, поїдом їдять відданих під їхню опіку людей (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 187); Килина Іванівна не була тією традиційною мачухою, яка поїдом їсть пасербиць та пасинків (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 147); Кіндрат таки не втерпів, купив хустку. Він знав, що жінка і лаятиме його, і радітиме, і поїдом їстиме (Євген Гуцало, Скупапа.., 1965, 172); в) терзати, мучити (про думки, почуття і т. ін.). Поїдом їла нудьга, бо відчував [Микоша] у собі якісь сили й не знав, до чого їх докласти (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 269).