Відмінності між версіями «Милощі»
(Створена сторінка: '''Ми́лощі, -щей и -щів, '''''ж. мн. ''Ласки, любовныя ласки. ''Ні любощам, ні милощам не йму віри. '...) |
|||
(не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ми́лощі, -щей и -щів, '''''ж. мн. ''Ласки, любовныя ласки. ''Ні любощам, ні милощам не йму віри. ''К. Досв. ''Добридень тобі, сонечко яснеє... освіти мене, рабу божу... добротою, красотою, любощами й милощами. ''Чуб. І. 93. | '''Ми́лощі, -щей и -щів, '''''ж. мн. ''Ласки, любовныя ласки. ''Ні любощам, ні милощам не йму віри. ''К. Досв. ''Добридень тобі, сонечко яснеє... освіти мене, рабу божу... добротою, красотою, любощами й милощами. ''Чуб. І. 93. | ||
− | [[ | + | МИ́ЛОЩІ, ів, мн., рідко. Те саме, що милування 1. Хоожу-блуджу по городу Великому, великому. Одкрив би я своє серце, Та нікому, та нікому. Цвіте воно, як божий рай, Потай миру, потай миру; Ні любощам, ні милощам Не йме віри, не йме віри (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 322). |
+ | |||
+ | 1. нар.-поет., розм. Дія за значенням милуватися 1. [Настя:] Хоч і довго дожидала, замирала, дожидаючи, а діждалася-таки: і надивилася в його очі чарівні, і наслухалася любих речей, досхочу наслухалася і зазнала милування... (Марко Кропивницький, V, 1959, 205); Гіркувато пахтів любисток, — гіркий, як і все, що зводить на думку любощі, кохання, милування (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 153). | ||
+ | |||
+ | |||
+ | 2. Дія за значенням милуватися 2. Весняною прохолодою і духом терпкої прибережної лози впивалися груди. Над головою дзвеніла пісня жайворонка. Та партизанам було не до милування весною (Микола Шеремет, В партиз. загонах, 1947, 130); Етнографічне милування, безпредметне оспівування краси природи не мають місця в творах Франка (Історія української літератури, I, 1954, 552). | ||
+ | 1. нар.-поет., розм. Дія за значенням милуватися 1. [Настя:] Хоч і довго дожидала, замирала, дожидаючи, а діждалася-таки: і надивилася в його очі чарівні, і наслухалася любих речей, досхочу наслухалася і зазнала милування... (Марко Кропивницький, V, 1959, 205); Гіркувато пахтів любисток, — гіркий, як і все, що зводить на думку любощі, кохання, милування (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 153). | ||
+ | |||
+ | 2. Дія за значенням милуватися 2. Весняною прохолодою і духом терпкої прибережної лози впивалися груди. Над головою дзвеніла пісня жайворонка. Та партизанам було не до милування весною (Микола Шеремет, В партиз. загонах, 1947, 130); Етнографічне милування, безпредметне оспівування краси природи не мають місця в творах Франка (Історія української літератури, I, 1954, 552). | ||
+ | |||
+ | [[Файл:ми.jpg]] | ||
+ | |||
+ | [[Файл:яч.jpg]] | ||
+ | {{#ev:youtube|https://youtu.be/YPvSNadG1I4}} |
Поточна версія на 11:01, 26 жовтня 2018
Ми́лощі, -щей и -щів, ж. мн. Ласки, любовныя ласки. Ні любощам, ні милощам не йму віри. К. Досв. Добридень тобі, сонечко яснеє... освіти мене, рабу божу... добротою, красотою, любощами й милощами. Чуб. І. 93. МИ́ЛОЩІ, ів, мн., рідко. Те саме, що милування 1. Хоожу-блуджу по городу Великому, великому. Одкрив би я своє серце, Та нікому, та нікому. Цвіте воно, як божий рай, Потай миру, потай миру; Ні любощам, ні милощам Не йме віри, не йме віри (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 322).
1. нар.-поет., розм. Дія за значенням милуватися 1. [Настя:] Хоч і довго дожидала, замирала, дожидаючи, а діждалася-таки: і надивилася в його очі чарівні, і наслухалася любих речей, досхочу наслухалася і зазнала милування... (Марко Кропивницький, V, 1959, 205); Гіркувато пахтів любисток, — гіркий, як і все, що зводить на думку любощі, кохання, милування (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 153).
2. Дія за значенням милуватися 2. Весняною прохолодою і духом терпкої прибережної лози впивалися груди. Над головою дзвеніла пісня жайворонка. Та партизанам було не до милування весною (Микола Шеремет, В партиз. загонах, 1947, 130); Етнографічне милування, безпредметне оспівування краси природи не мають місця в творах Франка (Історія української літератури, I, 1954, 552).
1. нар.-поет., розм. Дія за значенням милуватися 1. [Настя:] Хоч і довго дожидала, замирала, дожидаючи, а діждалася-таки: і надивилася в його очі чарівні, і наслухалася любих речей, досхочу наслухалася і зазнала милування... (Марко Кропивницький, V, 1959, 205); Гіркувато пахтів любисток, — гіркий, як і все, що зводить на думку любощі, кохання, милування (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 153).
2. Дія за значенням милуватися 2. Весняною прохолодою і духом терпкої прибережної лози впивалися груди. Над головою дзвеніла пісня жайворонка. Та партизанам було не до милування весною (Микола Шеремет, В партиз. загонах, 1947, 130); Етнографічне милування, безпредметне оспівування краси природи не мають місця в творах Франка (Історія української літератури, I, 1954, 552).