Відмінності між версіями «Бовкало»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 11: Рядок 11:
  
 
2. Калатало. О, який то був знайомий стукіт — сухий і голосний звук дерев'яного бовкала, яке прив'язують коровам до шиї (Олесь Донченко, VI, 1957, 149).
 
2. Калатало. О, який то був знайомий стукіт — сухий і голосний звук дерев'яного бовкала, яке прив'язують коровам до шиї (Олесь Донченко, VI, 1957, 149).
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
Рядок 34: Рядок 22:
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|}
 
|}
 
==Медіа==
 
 
==Див. також==
 
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
  
==Зовнішні посилання==
+
[http://sum.in.ua/s/bovkalo Словник української мови]
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Версія за 23:23, 25 жовтня 2018

Словарь української мови

Бовкало, -ла, с. 1) Языкъ у колокола. 2) Глупый болтунъ.

Академічний тлумачний словник

БО́ВКАЛО, а, сер., діал.

1. Било (у дзвоні). Юнак підскочив до нього [дзвона] і зірвав ковпачок з металевого бовкала (Олесь Донченко, III, 1956, 358).

2. Калатало. О, який то був знайомий стукіт — сухий і голосний звук дерев'яного бовкала, яке прив'язують коровам до шиї (Олесь Донченко, VI, 1957, 149).

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Джерела та література

Словник української мови