Відмінності між версіями «Бовкало»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Бовкало, -ла,''' ''с.'' 1) Языкъ у колокола. 2) Глупый болтунъ. Категорія:Бо) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ==Словарь української мови== | ||
| + | |||
'''Бовкало, -ла,''' ''с.'' 1) Языкъ у колокола. 2) Глупый болтунъ. | '''Бовкало, -ла,''' ''с.'' 1) Языкъ у колокола. 2) Глупый болтунъ. | ||
[[Категорія:Бо]] | [[Категорія:Бо]] | ||
| + | |||
| + | ==Академічний тлумачний словник== | ||
| + | БО́ВКАЛО, а, сер., діал. | ||
| + | |||
| + | 1. Било (у дзвоні). Юнак підскочив до нього [дзвона] і зірвав ковпачок з металевого бовкала (Олесь Донченко, III, 1956, 358). | ||
| + | |||
| + | 2. Калатало. О, який то був знайомий стукіт — сухий і голосний звук дерев'яного бовкала, яке прив'язують коровам до шиї (Олесь Донченко, VI, 1957, 149). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Версія за 23:19, 25 жовтня 2018
Зміст
Словарь української мови
Бовкало, -ла, с. 1) Языкъ у колокола. 2) Глупый болтунъ.
Академічний тлумачний словник
БО́ВКАЛО, а, сер., діал.
1. Било (у дзвоні). Юнак підскочив до нього [дзвона] і зірвав ковпачок з металевого бовкала (Олесь Донченко, III, 1956, 358).
2. Калатало. О, який то був знайомий стукіт — сухий і голосний звук дерев'яного бовкала, яке прив'язують коровам до шиї (Олесь Донченко, VI, 1957, 149).
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
