Відмінності між версіями «Хоробро»
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
Рядок 6: | Рядок 6: | ||
'''ХОРО́БРО.''' Присл. до хоробрий. — Ви хоробро поводилися, — промовила дівчина, мірячи очима худу, трохи згорблену постать Калиновича (''Іван Франко, VI, 1951, 164''); Він воював чесно й хоробро, його відвагу ставили у приклад (''Натан Рибак, Що сталося.., 1947, 4''); Вона не вміла плавати, боялась води, але тепер хоробро стояла на нерівній і хисткій поверхні, відблиски сонця з води сліпили її (''Юрій Яновський, II, 1954, 94''); Над лугом летів великий сірий птах, на нього хоробро нападали кілька маленьких пташок (''Олесь Донченко, V, 1957, 566''). | '''ХОРО́БРО.''' Присл. до хоробрий. — Ви хоробро поводилися, — промовила дівчина, мірячи очима худу, трохи згорблену постать Калиновича (''Іван Франко, VI, 1951, 164''); Він воював чесно й хоробро, його відвагу ставили у приклад (''Натан Рибак, Що сталося.., 1947, 4''); Вона не вміла плавати, боялась води, але тепер хоробро стояла на нерівній і хисткій поверхні, відблиски сонця з води сліпили її (''Юрій Яновський, II, 1954, 94''); Над лугом летів великий сірий птах, на нього хоробро нападали кілька маленьких пташок (''Олесь Донченко, V, 1957, 566''). | ||
+ | |||
+ | '''ХОРО́БРИЙ''', а, е. Який не піддається страху; сміливий, відважний. Їхала .. молода дівчина багата з братом своїм і теж попалися розбійникам. Брат був чоловік хоробрий.., дума собі: спробую одбиватись! (''Марко Вовчок, I, 1955, 359''); Надвечір бомбардування припинилося, з плавнів повернулися пароплавчики крейсерської служби.. На них уздовж бортів мішки з піском, кулемети й хоробра команда, а капітани — справжні морські вовки (''Юрій Яновський, II, 1958, 196''); Безмірне щастя — у поході буть В когорті непохитній і хоробрій! (''Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 11''); | ||
+ | // Який не боїться труднощів, небезпечних наслідків: рішучий. — Будуть і помічники. Все буде. Ось Рябов піде в помічники, сам піду, дайте-но тільки налагодити життя, — сказав Синицин. — Ти гляди, який хоробрий, — посміхнувся Мічурін (''Олександр Довженко, I, 1958, 455''); | ||
+ | // Здійснюваний відважними, безстрашними людьми. Хто не хилиться в битві хоробрій, той довічно для бою живе! (''Сава Голованівський, Близьке.., 1948, 42''); | ||
+ | // Сповнений дерзань, поривань. Ой чи не краще почати нам, милеє браття, Співати за Ігоря хоробре завзяття? (''Панас Мирний, V, 1955, 261''); Дай йому, доле, Навічно Вітри України, Дай, доле, у мандри Дум материних, Звершень хоробрих, Як сонечко, щирих (''Микола Нагнибіда, На полі битви, 1974, 179''); | ||
+ | // Який не боїться нападати, добуваючи їжу або захищаючи життя своє і свого потомства (про тварин). — Хочете орла — самотнього, хороброго, хижого, на недосяжній скелі, з могутніми крилами? (''Юрій Яновський, II, 1958, 137''); | ||
+ | // Який виражає відвагу, безстрашність. Хоробрий вигляд; | ||
+ | // у знач. ім. хоробрий, рого, чол. Той, хто не піддасться страху. Франко також був одним з перших хоробрих, що безстрашно підняли в Галичині революційний прапор боротьби за визволення гноблених і визискуваних (''Петро Козланюк, Відродження.., 1950, 22''); Хоробріші з гомоном посунули до місця тривоги (''Олесь Гончар, Таврія, 1952, 94''). | ||
+ | ♦ Загинути (умерти, полягти і т. ін.) смертю хоробрих | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== |
Версія за 00:21, 25 жовтня 2018
Хоробро, нар. Храбро.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ХОРО́БРО. Присл. до хоробрий. — Ви хоробро поводилися, — промовила дівчина, мірячи очима худу, трохи згорблену постать Калиновича (Іван Франко, VI, 1951, 164); Він воював чесно й хоробро, його відвагу ставили у приклад (Натан Рибак, Що сталося.., 1947, 4); Вона не вміла плавати, боялась води, але тепер хоробро стояла на нерівній і хисткій поверхні, відблиски сонця з води сліпили її (Юрій Яновський, II, 1954, 94); Над лугом летів великий сірий птах, на нього хоробро нападали кілька маленьких пташок (Олесь Донченко, V, 1957, 566).
ХОРО́БРИЙ, а, е. Який не піддається страху; сміливий, відважний. Їхала .. молода дівчина багата з братом своїм і теж попалися розбійникам. Брат був чоловік хоробрий.., дума собі: спробую одбиватись! (Марко Вовчок, I, 1955, 359); Надвечір бомбардування припинилося, з плавнів повернулися пароплавчики крейсерської служби.. На них уздовж бортів мішки з піском, кулемети й хоробра команда, а капітани — справжні морські вовки (Юрій Яновський, II, 1958, 196); Безмірне щастя — у поході буть В когорті непохитній і хоробрій! (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 11); // Який не боїться труднощів, небезпечних наслідків: рішучий. — Будуть і помічники. Все буде. Ось Рябов піде в помічники, сам піду, дайте-но тільки налагодити життя, — сказав Синицин. — Ти гляди, який хоробрий, — посміхнувся Мічурін (Олександр Довженко, I, 1958, 455); // Здійснюваний відважними, безстрашними людьми. Хто не хилиться в битві хоробрій, той довічно для бою живе! (Сава Голованівський, Близьке.., 1948, 42); // Сповнений дерзань, поривань. Ой чи не краще почати нам, милеє браття, Співати за Ігоря хоробре завзяття? (Панас Мирний, V, 1955, 261); Дай йому, доле, Навічно Вітри України, Дай, доле, у мандри Дум материних, Звершень хоробрих, Як сонечко, щирих (Микола Нагнибіда, На полі битви, 1974, 179); // Який не боїться нападати, добуваючи їжу або захищаючи життя своє і свого потомства (про тварин). — Хочете орла — самотнього, хороброго, хижого, на недосяжній скелі, з могутніми крилами? (Юрій Яновський, II, 1958, 137); // Який виражає відвагу, безстрашність. Хоробрий вигляд; // у знач. ім. хоробрий, рого, чол. Той, хто не піддасться страху. Франко також був одним з перших хоробрих, що безстрашно підняли в Галичині революційний прапор боротьби за визволення гноблених і визискуваних (Петро Козланюк, Відродження.., 1950, 22); Хоробріші з гомоном посунули до місця тривоги (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 94). ♦ Загинути (умерти, полягти і т. ін.) смертю хоробрих