Відмінності між версіями «Жовтачка»
(Створена сторінка: '''Жовтачка, -ки, '''''ж. ''= '''Жовтяниця. '''Вх. Уг. 238. Категорія:Жо) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Жовтачка, -ки, '''''ж. ''= '''Жовтяниця. '''Вх. Уг. 238. | '''Жовтачка, -ки, '''''ж. ''= '''Жовтяниця. '''Вх. Уг. 238. | ||
[[Категорія:Жо]] | [[Категорія:Жо]] | ||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Жовтяни́ця (англ. jaundice, лат. icterus, рос. желтуха, розм. — жовтуха) — 1. жовте забарвлення склер, слизових оболонок, шкіри, яке виникає внаслідок збільшення рівня білірубіну в крові. Воно найбільш характерне для ураження печінки і жовчних шляхів, а також для захворювань, які перебігають із масивним гемолізом. | ||
+ | 2. Весь комплекс уражень органів і систем, які відбуваються при жовтяниці, у широкому сенсі слова називають синдромом жовтяниці. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Сироватка крові хворого, у якого є жовтяниця. | ||
+ | Жовтяниця зумовлена надлишковим вмістом білірубіну і його фракцій у сироватці крові. Звідти він дифундує, в першу чергу, в склери і слизові оболонки, а потім у шкіру, тканини, що забарвлюються, таким чином, у жовтий колір. | ||
+ | |||
+ | Розрізняють такі види жовтяниці згідно механізму і місця виникнення: | ||
+ | |||
+ | надпечінкова (найчастіше вона носить гемолітичний характер — у крові зростає рівень непрямого білірубіну) | ||
+ | печінкова (паренхіматозна; в крові зростає рівень обох фракцій білірубіну, однак рівень прямої фракції значно перевищує рівень непрямої) | ||
+ | холестатична (підпечінкова, обтураційна, застаріле — механічна; підвищується, зазвичай, рівень прямої фракції білірубіну) | ||
+ | Розрізняють: | ||
+ | |||
+ | Спадкові жовтяниці | ||
+ | Набуті жовтяниці. | ||
+ | ==Набуті жовтяниці== | ||
+ | Надпечінкова жовтяниця | ||
+ | Найчастіше вона є гемолітичною — не пов'язана із ураженням печінки та виникає при значному гемолізі внаслідок посиленого руйнування еритроцитів та підвищеного утворення білірубіну. Діагностичне значення має визначення рівня у крові непрямого білірубіну, кількості еритроцитів, гемоглобіну, кольорового показника, ретикулоцитів тощо. Забарвлення шкіри має лимонно-жовтий відтінок. Через наявність анемії хворі скаржаться на сильну слабкість, запаморочення, шум у вухах, швидке серцебиття тощо. | ||
+ | |||
+ | Печінкова | ||
+ | Розвивається при пошкодженні печінкових клітин, що спричиняється вірусами гепатитів, деякими іншими інфекційними збудниками, різноманітними токсичними факторами тощо. Розвивається гепатит, а надалі, при продовженні дії пошкоджуючих факторів, можливий й цироз печінки. При цьому порушення виділення білірубіну у жовчні шляхи супроводжується викидом його у кровоносні капіляри, що призводить до підвищенням його вмісту у сироватці крові. Жовтяниця нерідко яскрава, часто на початку її знебарвлюється кал (не потрапляють жовчні пігменти до тих відділів кишечнику, де формується кал) і темніє, піниться сеча (через пряме потрапляння туди прямого білірубіну). | ||
+ | |||
+ | Холестатична | ||
+ | Ця жовтяниця розвивається при порушенні відтоку жовчі по жовчовивідним шляхам. Жовчний протік може бути закритий каменем, а також стиснутий пухлиною голівки підшлункової залози. Печінкова обтурація дрібних жовчних шляхів може бути при холангіті, первинному біліарному цирозі печінки. У всіх випадках жовтяниця буває вираженою, супроводжуватись свербежем, брадикардією, що пов'язано з підвищенням вмісту жовчних кислот у крові. У сироватці крові значно підвищений вміст прямої фракції білірубіну, а також холестерину. Кал безбарвний. Сеча темна. Своєчасне встановлення генезу холестатичної жовтяниці і місця можливої перешкоди відтоку жовчі має велике значення для подальшого оперативного втручання. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:жов2.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:жов3.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|iK9zSMbQyVg}} | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | Москаленко В. Ф., Сахарчук І. І., Дудка П. Ф., Тарченко І. П., Бодарецька О. І., Ільницький Р. І., Бондаренко Ю. М. Пропедевтика внутрішніх хвороб/за ред. Москаленко В. Ф., Сахарчук І. І. — Книга плюс. — 2007. — 632 с. ISBN 978-966-7619-94-7 | ||
+ | Джон Мерта Справочник врача общей практики. (пер. з англійської John Murtagh General Practice. McGraw-Hill Book Company, Sydney, 1998) «Практика» М., McGraw-Hill Libri Italis srl. — 1230 стор., 540 іл. ISBN (en) 0-07452807-6, ISBN (рос) 5-88001-030-9 (рос.) | ||
+ | |||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2017 року]] |
Версія за 17:33, 24 жовтня 2018
Жовтачка, -ки, ж. = Жовтяниця. Вх. Уг. 238.
Сучасні словники
Жовтяни́ця (англ. jaundice, лат. icterus, рос. желтуха, розм. — жовтуха) — 1. жовте забарвлення склер, слизових оболонок, шкіри, яке виникає внаслідок збільшення рівня білірубіну в крові. Воно найбільш характерне для ураження печінки і жовчних шляхів, а також для захворювань, які перебігають із масивним гемолізом. 2. Весь комплекс уражень органів і систем, які відбуваються при жовтяниці, у широкому сенсі слова називають синдромом жовтяниці.
Сироватка крові хворого, у якого є жовтяниця.
Жовтяниця зумовлена надлишковим вмістом білірубіну і його фракцій у сироватці крові. Звідти він дифундує, в першу чергу, в склери і слизові оболонки, а потім у шкіру, тканини, що забарвлюються, таким чином, у жовтий колір.
Розрізняють такі види жовтяниці згідно механізму і місця виникнення:
надпечінкова (найчастіше вона носить гемолітичний характер — у крові зростає рівень непрямого білірубіну) печінкова (паренхіматозна; в крові зростає рівень обох фракцій білірубіну, однак рівень прямої фракції значно перевищує рівень непрямої) холестатична (підпечінкова, обтураційна, застаріле — механічна; підвищується, зазвичай, рівень прямої фракції білірубіну) Розрізняють:
Спадкові жовтяниці Набуті жовтяниці.
Набуті жовтяниці
Надпечінкова жовтяниця Найчастіше вона є гемолітичною — не пов'язана із ураженням печінки та виникає при значному гемолізі внаслідок посиленого руйнування еритроцитів та підвищеного утворення білірубіну. Діагностичне значення має визначення рівня у крові непрямого білірубіну, кількості еритроцитів, гемоглобіну, кольорового показника, ретикулоцитів тощо. Забарвлення шкіри має лимонно-жовтий відтінок. Через наявність анемії хворі скаржаться на сильну слабкість, запаморочення, шум у вухах, швидке серцебиття тощо.
Печінкова Розвивається при пошкодженні печінкових клітин, що спричиняється вірусами гепатитів, деякими іншими інфекційними збудниками, різноманітними токсичними факторами тощо. Розвивається гепатит, а надалі, при продовженні дії пошкоджуючих факторів, можливий й цироз печінки. При цьому порушення виділення білірубіну у жовчні шляхи супроводжується викидом його у кровоносні капіляри, що призводить до підвищенням його вмісту у сироватці крові. Жовтяниця нерідко яскрава, часто на початку її знебарвлюється кал (не потрапляють жовчні пігменти до тих відділів кишечнику, де формується кал) і темніє, піниться сеча (через пряме потрапляння туди прямого білірубіну).
Холестатична Ця жовтяниця розвивається при порушенні відтоку жовчі по жовчовивідним шляхам. Жовчний протік може бути закритий каменем, а також стиснутий пухлиною голівки підшлункової залози. Печінкова обтурація дрібних жовчних шляхів може бути при холангіті, первинному біліарному цирозі печінки. У всіх випадках жовтяниця буває вираженою, супроводжуватись свербежем, брадикардією, що пов'язано з підвищенням вмісту жовчних кислот у крові. У сироватці крові значно підвищений вміст прямої фракції білірубіну, а також холестерину. Кал безбарвний. Сеча темна. Своєчасне встановлення генезу холестатичної жовтяниці і місця можливої перешкоди відтоку жовчі має велике значення для подальшого оперативного втручання.
Ілюстрації
x140px |
Медіа
Джерела та література
Москаленко В. Ф., Сахарчук І. І., Дудка П. Ф., Тарченко І. П., Бодарецька О. І., Ільницький Р. І., Бондаренко Ю. М. Пропедевтика внутрішніх хвороб/за ред. Москаленко В. Ф., Сахарчук І. І. — Книга плюс. — 2007. — 632 с. ISBN 978-966-7619-94-7 Джон Мерта Справочник врача общей практики. (пер. з англійської John Murtagh General Practice. McGraw-Hill Book Company, Sydney, 1998) «Практика» М., McGraw-Hill Libri Italis srl. — 1230 стор., 540 іл. ISBN (en) 0-07452807-6, ISBN (рос) 5-88001-030-9 (рос.)