Відмінності між версіями «Марнота»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 14: | Рядок 14: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Upl_1501403115_130169.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Upl_1501403115_130169.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:01.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 11:18, 24 жовтня 2018
Марнота, -ти, ж. 1) Суета, суетность. Угор. 2) Малость, ничтожная вещь.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
МАРНОТА́, и, жін. Абстр. ім. до марний 1 3; марність, суєтність. [Мартіан:] Не заслужив я слів таких від тебе. Се просто марнота й дрібна досада в тобі говорять (Леся Українка, III, 1952, 279); Руїни сірі. Галки на стіні Сидять, мов судді марноти людської (Максим Рильський, III, 1961, 274). ♦ Марнота марнот — те, що не має ніякого значення, цінності; суєта суєт.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
https://www.b17.ru/blog/67043/
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 631.
