Відмінності між версіями «Марнота»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
(→Джерела та література) |
||
| Рядок 24: | Рядок 24: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 631. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Версія за 11:12, 24 жовтня 2018
Марнота, -ти, ж. 1) Суета, суетность. Угор. 2) Малость, ничтожная вещь.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
МАРНОТА́, и, жін. Абстр. ім. до марний 1 3; марність, суєтність. [Мартіан:] Не заслужив я слів таких від тебе. Се просто марнота й дрібна досада в тобі говорять (Леся Українка, III, 1952, 279); Руїни сірі. Галки на стіні Сидять, мов судді марноти людської (Максим Рильський, III, 1961, 274). ♦ Марнота марнот — те, що не має ніякого значення, цінності; суєта суєт.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 631.
