Відмінності між версіями «Телиця»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)) |
|||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Академічний тлумачний словник (1970—1980)== | ==Академічний тлумачний словник (1970—1980)== | ||
| − | |||
| − | + | '''ТЕЛИ́ЦЯ''' | |
| + | |||
| + | Телиця- молода корова, яка ще ні разу не телилася. | ||
| + | |||
| + | Онися Степанівна обділила дочку й зятя всім, що було потрібно в господарстві: дала три пари волів, дві корови й телицю (Нечуй-Левицький, III, 1956, 198); | ||
| + | У загоні батько налигав телицю і вивів.. А мати підійшла до неї й тихо гладила рукою.. Два роки доглядала, раділа — корівка, думала, буде... (Андрій Головко, II, 1957, 121). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Телиця2.jpg |x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Телиця1.jpg |x140px]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
| − | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
Версія за 22:12, 23 жовтня 2018
Телиця, -ці, ж. Телка. Що там чувати коло вашої хати? Бик чи привик, телиця чи веселиться? Ном. № 11843. Ум. Теличка, теличенька, теличечка.
Зміст
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ТЕЛИ́ЦЯ
Телиця- молода корова, яка ще ні разу не телилася.
Онися Степанівна обділила дочку й зятя всім, що було потрібно в господарстві: дала три пари волів, дві корови й телицю (Нечуй-Левицький, III, 1956, 198); У загоні батько налигав телицю і вивів.. А мати підійшла до неї й тихо гладила рукою.. Два роки доглядала, раділа — корівка, думала, буде... (Андрій Головко, II, 1957, 121).
Ілюстрації
|
|
