Відмінності між версіями «Слухняний»

Поточна версія на 20:46, 23 жовтня 2018

Слухняний, слух’яний, -а, -е. Послушный. Шевч. 465. Був добрий, слухняний хлопець. Левиц. І. 248. Ум. Слухняненький, слух’яне́нький.

Слухняний, -а, -е = Слухняний. Микола.... роботящий, слухмяний. О. 1861. VIII. 17.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Слухняний

1.Який слухається кого-небудь, який завжди підкоряється, не суперечить нікому;

2.Покірний, послушний. У багатого пана було двоє синів. Старшенький удався собі тихий, слухняний, все за книжкою сидів, а меншеньке таке вродилось швидке (Олекса Стороженко, I, 1957, 30); Хоч він був слухняний і робив все, що хто не казав би, все-таки не обійшлося без нагани й кари (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 201); Менший син княгині був слухняний, запобігливий, тихий, і коли б не хлоп'ячий одяг, його можна було б прийняти за дівчину (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 32); Бійці — переважно вінницькі, подільські, наддністрянські колгоспники — слухняні й працьовиті (Олесь Гончар, III, 1959, 25); * Образно. І ти, моя єдиная, Встаєш із-за моря, З-за туману, слухняная Рожевая зоре! (Тарас Шевченко, II, 1963, 110); — Сила і розум людини роблять долю слухняною... (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1948, 568);

3.Який виражає покірність; сповнений послуху (про очі, погляд, обличчя і т. ін.);

4.Який швидко приводиться в дію, зручний у керуванні, легко піддається обробці і т. ін.; піддатливий. Він стоїть, як постамент, і наче спирається важкою рукою на слухняне стальне гальмо (Олесь Донченко, II, 1956, 148); На тачанці стояв кулемет, удосконалений і пристріляний, слухняний і повороткий, вивірений, надійний «максим» (Юрій Яновський, II, 1958, 222); Іванко перехоплює кліщі в свої руки і вже сам перевертає залізяку, яка стає слухняною (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 200); У дужих дні — немов слухняна глина, Покірна волі й пальцям різьбаря (Євген Плужник, Вибр., 1966, 79).

5.Слухняне знаряддя кого, чого — той (те), що виконує чужу волю. Народні маси на своєму власному досвіді переконуються, що буржуазна держава — слухняне знаряддя монополій (Програма КПРС, 1961, 46).

Словник синонімів

Слухняний - ПОКО́РА (беззаперечна готовність виконувати чужі накази, розпорядження, вимоги і т. ін.), ПОКІ́РНІСТЬ, ПОКІ́РЛИВІСТЬ, ПОСТУ́ПЛИВІСТЬ, ПІДЛЕ́ГЛІСТЬ, СЛУХНЯ́НІСТЬ, ПОСЛУХ, ПОСЛУХА́ННЯзаст.; СМИРЕ́ННЯ, СМИРЕ́ННІСТЬ, РЕЗИҐНА́ЦІЯ, СМИРЕ́НСТВО, СУМИ́Р’Я (усвідомлення своєї нижчості, нікчемності).

Ми в’язнями були, але покори Не прийняли за ґратами тюрми (Д. Павличко); - Вимагаєм сліпого послуху, забуваючи, що слухняність і покірність - це ще не ознака душевної доброти... (О. Гончар); І такі речі Олексія Івановича вислухували кріпаки з великою покірливістю (Панас Мирний); Поступливість економа (а що він міг вдіяти?) спонукала, заохочувала комісію до нових вимог (К. Гордієнко); До сьогоднішнього дня збереглася принаймні і зовнішня, хоч не щира, проте видима форма підлеглості і пошани (Ірина Вільде); Його брала злість, бо його принцип деспотизму в сім’ї й послухання жінки - Марта потоптала ногами (І. Нечуй-Левицький); Ксьондзи і монахи закликали уярмлений народ до смирення (П. Козланюк); - Сказано, що без Бога ні до порога! - підхопила покірлива Василина в побожності і смиренності (І. Чендей).

Енциклопедія практичної психології

Слухняним - називаю особу, яка вважає, що об'єктивно існує якась правильна мораль і випливають із неї належні норми поведінки. Тому в ситуації вибору він запитує себе, як вчинив би порадив би зробити хтось авторитетний для нього (носій моралі). Це може бути мама, начальник, «все», «всі пристойні люди», телевізор, гуру.

Якщо дитину не навчили самостійності, він може вести себе неслухняно, але не бути самостійним! Просто він слухняний - вже не вам. Другий варіант неслухняної поведінки - протестний. Воно не самостійне, воно просто наперекір вам.

Ілюстрації

Інтернет джерела

http://sum.in.ua/s/slukhnjanyj

https://uk.worldwidedictionary.org/%D1%81%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C

http://psychologis.com.ua/poslushnyy_ili_samostoyatelnyy_e.yakovlev.htm