Відмінності між версіями «Красно»
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
'''КРАСНО''' | '''КРАСНО''' | ||
| − | 1. Присл. до красний. Красно при долині Квітонька цвіла (Павло Грабовський, I, 1959, 95); Життя усіх нас красно розцвіло лише в безсмертнім Жовтні (Павло Тичина, II, 1947, 223); Було дуже красно так іти і виспівувати.. уволю (Агата Турчинська, Зорі.., 1950, 6). | + | 1. Присл. до красний. Красно при долині Квітонька цвіла (Павло Грабовський, I, 1959, 95); Життя усіх нас красно розцвіло лише в безсмертнім Жовтні (Павло Тичина, II, 1947, 223); Було дуже красно так іти і виспівувати.. уволю (Агата Турчинська, Зорі.., 1950, 6). |
| − | + | ||
| + | Красно говорити — доладно або пишномовно говорити. Скільки раз я красно виголошував їх на зібраннях! Але ніколи досі ті думки не чіпали мене глибоко (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 260); Хоч і не красно говорили [промовці], та в запалі щирістю і голосом брали (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 235). | ||
2. Щиро, сердечно, люб'язно. Прийшов [Іванко] до царя, красно привітався (Андрій Калин, Закарп. казки, 1955, 12); Кланяюсь тобі, роде, найперше — і вам, мир, красно дякую (Юрій Яновський, I, 1954, 35). | 2. Щиро, сердечно, люб'язно. Прийшов [Іванко] до царя, красно привітався (Андрій Калин, Закарп. казки, 1955, 12); Кланяюсь тобі, роде, найперше — і вам, мир, красно дякую (Юрій Яновський, I, 1954, 35). | ||
Версія за 20:07, 23 жовтня 2018
Красно, нар. Хорошо, прекрасно, красиво. Красно в садочку. МВ. І. 140. Три дні не живився, а красно дивився. Ном. № 12567. На гуслях грає, красно співає. АД. І. 33. Красно, красненько дя́кую. Очень, весьма благодаренъ. (Галиц.). Ум. Красненько, красне́сенько.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
КРАСНО
1. Присл. до красний. Красно при долині Квітонька цвіла (Павло Грабовський, I, 1959, 95); Життя усіх нас красно розцвіло лише в безсмертнім Жовтні (Павло Тичина, II, 1947, 223); Було дуже красно так іти і виспівувати.. уволю (Агата Турчинська, Зорі.., 1950, 6).
Красно говорити — доладно або пишномовно говорити. Скільки раз я красно виголошував їх на зібраннях! Але ніколи досі ті думки не чіпали мене глибоко (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 260); Хоч і не красно говорили [промовці], та в запалі щирістю і голосом брали (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 235).
2. Щиро, сердечно, люб'язно. Прийшов [Іванко] до царя, красно привітався (Андрій Калин, Закарп. казки, 1955, 12); Кланяюсь тобі, роде, найперше — і вам, мир, красно дякую (Юрій Яновський, I, 1954, 35).
Словник синонімів
КРАСНО - Щиро (від усієї душі, від чистого серця - дякувати комусь, вітати, поздоровляти когось тощо), СЕРДЕ́ЧНО, ЩИРОСЕРДЕ́ЧНО, ЩИРОСЕ́РДО[ЩИРОСЕ́РДНО], КРА́СНО.
фольк. Щиро вітаю Вас з родиною і товариством (Леся Українка); Сердечно дякую за бажання подарувати мені Ваші новели (М. Коцюбинський); Щиросердечно поздоровляти когось із святом; В сосновий бір, на Псло, Радивон щиросердо всіх запрошує (К. Гордієнко); - Кланяюсь тобі, роде, найперше - і вам, мир, красно дякую (Ю. Яновський).
Ілюстрації
|
|
|
|
