Відмінності між версіями «Шалапутство»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
(→Ілюстрації) |
||
Рядок 16: | Рядок 16: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:шалапутство1.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:шалапутство2.jpg|x140px]] |
− | + | ||
− | + | ||
|} | |} | ||
Версія за 19:05, 23 жовтня 2018
Шалапутство, -ва, с. 1) Легкомысленность, сумасбродство. 2) Раціоналистическая секта, отрицающая церковную іерархію и обряды.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ШАЛАПУ́ТСТВО, а, с., розм. Легковажна поведінка, несерйозні вчинки; // Те саме, що пу́стощі. Завзяті молодики-підмайстри підпалили ще й барильце з шевським варом — не так для освітлення, як з юнацького шалапутства (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 72).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 397.
ШАЛОПУТНЫЙ -ая, -ое; -тен, -тна, -тно. Нар.-разг. Легкомысленный, беспутный. Им и море по колено, шалопутным.
Большой толковый словарь русского языка Кузнецова