Відмінності між версіями «Омітати»
(Створена сторінка: '''Оміта́ти, -та́ю, -єш, '''''гл. ''= '''Обмітати.''' Категорія:Ом) |
|||
| (не показані 4 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Оміта́ти, -та́ю, -єш, '''''гл. ''= '''Обмітати.''' | '''Оміта́ти, -та́ю, -єш, '''''гл. ''= '''Обмітати.''' | ||
[[Категорія:Ом]] | [[Категорія:Ом]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ОБМІТАТИ, аю, аєш. недок., ОБМЕСТИ, ту, теш, док., перех. | ||
| + | |||
| + | 1. від чого і без додатка. Змітаючи, очищати поверхню чого-небудь від тілу, снігу і т. ін. Трава ласкавими зеленими вусиками обмітала від пилюки його поруділі чоботи (Анатолій Дімаров, І будуть люди, 1964, 139); Я знову вдома, у кімнаті: розбираю речі, обмітаю свій робітний стіл, що за мою відсутність припав пилом (Яків Качура, II, 1958, 102); Шестірний.. підійшов до дзеркала, причесав.. свій вихор, побачив пір'їнку на каптанці, скинув його, обмів (Панас Мирний, I, 1954, 331); | ||
| + | // Знімати з поверхні чого-небудь (пил, сніг і т. ін.). Та ніхто ж того й не бачив, як тії тендітні рученята звивалися біля канапки, обмітаючи порох (Леся Українка, III, 1952, 503); Не раз пригадую: у валянках обшитих Виходив ти на тік півкопи змолотити, Обмівши білий сніг, що по землі налип (Максим Рильський, I, 1960, 232). | ||
| + | |||
| + | 2. Замітати, підмітати навколо чого-небудь. Раз уранці Мелашка вимела хату й половину сіней, обмела коло своєї призьби.. та й пішла в хату (Нечуй-Левицький, II, 1956, 357). | ||
| + | |||
| + | 3. чим і без додатка. Обкидати з усіх боків чим-небудь сипким; обсипати. На крилечках, вітрику, полети, Колосочки золотом обмети (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 327); * Образно. Його стежки-дороги давні Вишневим цвітом обмело (Леонід Первомайський, II, 1958, 40); Твої літа, як і мої літа, В бою поземка обмела густа (Ярослав Шпорта, Твої літа, 1950, 14). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ob1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ob2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ob3.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ob4.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | 1.Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 541. | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | 1.http://sum.in.ua/s/obmitaty | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 18:42, 23 жовтня 2018
Оміта́ти, -та́ю, -єш, гл. = Обмітати.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ОБМІТАТИ, аю, аєш. недок., ОБМЕСТИ, ту, теш, док., перех.
1. від чого і без додатка. Змітаючи, очищати поверхню чого-небудь від тілу, снігу і т. ін. Трава ласкавими зеленими вусиками обмітала від пилюки його поруділі чоботи (Анатолій Дімаров, І будуть люди, 1964, 139); Я знову вдома, у кімнаті: розбираю речі, обмітаю свій робітний стіл, що за мою відсутність припав пилом (Яків Качура, II, 1958, 102); Шестірний.. підійшов до дзеркала, причесав.. свій вихор, побачив пір'їнку на каптанці, скинув його, обмів (Панас Мирний, I, 1954, 331); // Знімати з поверхні чого-небудь (пил, сніг і т. ін.). Та ніхто ж того й не бачив, як тії тендітні рученята звивалися біля канапки, обмітаючи порох (Леся Українка, III, 1952, 503); Не раз пригадую: у валянках обшитих Виходив ти на тік півкопи змолотити, Обмівши білий сніг, що по землі налип (Максим Рильський, I, 1960, 232).
2. Замітати, підмітати навколо чого-небудь. Раз уранці Мелашка вимела хату й половину сіней, обмела коло своєї призьби.. та й пішла в хату (Нечуй-Левицький, II, 1956, 357).
3. чим і без додатка. Обкидати з усіх боків чим-небудь сипким; обсипати. На крилечках, вітрику, полети, Колосочки золотом обмети (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 327); * Образно. Його стежки-дороги давні Вишневим цвітом обмело (Леонід Первомайський, II, 1958, 40); Твої літа, як і мої літа, В бою поземка обмела густа (Ярослав Шпорта, Твої літа, 1950, 14).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
1.Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 541.
