Відмінності між версіями «Дубовий»
(Створена сторінка: '''Дубовий, -а, -е. '''Дубовый. ''Щоб тобі дубовий хрест. ''Ном. № 3783. ''Високим валом воно ''(село) ...) |
|||
| (не показано 5 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Дубовий, -а, -е. '''Дубовый. ''Щоб тобі дубовий хрест. ''Ном. № 3783. ''Високим валом воно ''(село) ''обсипалось і по валу дубовими палями опарканилось. ''К. Хмельн. 97. '''Дубова лапа'''. Раст. Sticta pulmonacea. ЗЮЗО. І. 137. '''Дубові листки'''. Родъ вышиванья на женскихъ сорочкахъ. Чуб. VII. 427. | '''Дубовий, -а, -е. '''Дубовый. ''Щоб тобі дубовий хрест. ''Ном. № 3783. ''Високим валом воно ''(село) ''обсипалось і по валу дубовими палями опарканилось. ''К. Хмельн. 97. '''Дубова лапа'''. Раст. Sticta pulmonacea. ЗЮЗО. І. 137. '''Дубові листки'''. Родъ вышиванья на женскихъ сорочкахъ. Чуб. VII. 427. | ||
[[Категорія:Ду]] | [[Категорія:Ду]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ДУБО́ВИЙ, а, е. | ||
| + | |||
| + | 1. Прикм. до дуб 1. По глибоких долинах подекуди зеленіють дубові та грабові старі ліси (Н.-Лев., II, 1956, 27); Дівчині на голову падало дубове листя (Кучер, Чорноморці, 1956, 430); // Зробл. з дуба (у 1 знач.). Він сперся головою На дубовий стіл твердий (Фр., XIII, 1954, 19); Дубовий сволок прогнувся, потемнів від часу (Гончар, Таврія.., 1957, 433). | ||
| + | |||
| + | ◊ Дубо́вий шовкопря́д див. шовкопря́д. | ||
| + | |||
| + | 2. перен. Сильний, міцний, дужий. Один не має землі, не має худоби, але має руки дубові. А то хіба не газдівство? (Чендей, Вітер.., 1958, 80); — Глущук! До слідчого, — почувся дубовий голос вартового, схожого на крука (Чорн., Визвол. земля, 1959, 86). | ||
| + | |||
| + | 3. перен., розм. Грубий, нескладний, незграбний. І під допитливим, гострим студентським поглядом рукопис ожив, заговорив зі своїм читачем дубовою.. мовою (Донч., II, 1956, 13). | ||
| + | |||
| + | ◊ Дубо́ва голова́, лайл. — про розумово обмежену, тупу людину. — Ну, та й дубова ж у тебе голова, моє серденько! (Фр., II, 1950, 396). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dub21.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dub22.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dub23.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dub24.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | 1.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 430. | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | 1.http://ukrlit.org/slovnyk/дубовий | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 18:57, 23 жовтня 2018
Дубовий, -а, -е. Дубовый. Щоб тобі дубовий хрест. Ном. № 3783. Високим валом воно (село) обсипалось і по валу дубовими палями опарканилось. К. Хмельн. 97. Дубова лапа. Раст. Sticta pulmonacea. ЗЮЗО. І. 137. Дубові листки. Родъ вышиванья на женскихъ сорочкахъ. Чуб. VII. 427.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ДУБО́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до дуб 1. По глибоких долинах подекуди зеленіють дубові та грабові старі ліси (Н.-Лев., II, 1956, 27); Дівчині на голову падало дубове листя (Кучер, Чорноморці, 1956, 430); // Зробл. з дуба (у 1 знач.). Він сперся головою На дубовий стіл твердий (Фр., XIII, 1954, 19); Дубовий сволок прогнувся, потемнів від часу (Гончар, Таврія.., 1957, 433).
◊ Дубо́вий шовкопря́д див. шовкопря́д.
2. перен. Сильний, міцний, дужий. Один не має землі, не має худоби, але має руки дубові. А то хіба не газдівство? (Чендей, Вітер.., 1958, 80); — Глущук! До слідчого, — почувся дубовий голос вартового, схожого на крука (Чорн., Визвол. земля, 1959, 86).
3. перен., розм. Грубий, нескладний, незграбний. І під допитливим, гострим студентським поглядом рукопис ожив, заговорив зі своїм читачем дубовою.. мовою (Донч., II, 1956, 13).
◊ Дубо́ва голова́, лайл. — про розумово обмежену, тупу людину. — Ну, та й дубова ж у тебе голова, моє серденько! (Фр., II, 1950, 396).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
1.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 430.
