Відмінності між версіями «Скатерть»

Версія за 16:49, 23 жовтня 2018

Скатерть, -тя, м. Скатерть. Мил. 139. З старого скатертя зробив скатертинку. Черк. у. Вили Марусі віночок та й покотили по столі, по квітчастому скатертю. Мет. 143.

Сучасні словники

СКА́ТЕРТЬ, і, жін. Те саме, що скатерка.

Княгиня.. низько вклонилась гостям і почала застилати стіл білою скатертю (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 126); Жінки розставляють на майдані столи з білими мережаними скатертями (Олександр Довженко, I, 1958, 191);

* У порівняннях. От стеляться розложисті, як скатерть, зелені левади (Нечуй-Левицький, II, 1956, 167); Плаче й сумує діброва, а сніг Білою скатертю по полю ліг... (Яків Щоголів, Поезії.., 1958, 428); 

// перен. Рівна, гладка поверхня чого-небудь. Стежка, що вела вгору, засипана снігом, і ані одного сліду стопи людської не було видно на його білій скатерті (Іван Франко, II, 1950, 36).

♦ Скатерть-самобранка див. самобранка; Скатертю дорога див. дорога; Щоб дорога слалася скатертю — щоб все було добре в дорозі. На ґанку ще випили, щоб дорога слалася скатертю (Нечуй-Левицький, III, 1956, 72).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 256.

Зовнішні посилання