Відмінності між версіями «Скатерть»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ||
| + | '''СКА́ТЕРТЬ, і''', жін. Те саме, що скатерка. | ||
| + | |||
| + | ''Княгиня.. низько вклонилась гостям і почала застилати стіл білою скатертю'' (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 126); ''Жінки розставляють на майдані столи з білими мережаними скатертями'' (Олександр Довженко, I, 1958, 191); | ||
| + | * У порівняннях. ''От стеляться розложисті, як скатерть, зелені левади'' (Нечуй-Левицький, II, 1956, 167); ''Плаче й сумує діброва, а сніг Білою скатертю по полю ліг...'' (Яків Щоголів, Поезії.., 1958, 428); | ||
| + | '''//''' перен. ''Рівна, гладка поверхня чого-небудь. Стежка, що вела вгору, засипана снігом, і ані одного сліду стопи людської не було видно на його білій скатерті'' (Іван Франко, II, 1950, 36). | ||
| + | ♦ '''Скатерть-самобранка''' див. самобранка; '''Скатертю дорога''' див. дорога; ''Щоб дорога слалася скатертю — щоб все було добре в дорозі. На ґанку ще випили, щоб дорога слалася скатертю'' (Нечуй-Левицький, III, 1956, 72). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 16:46, 23 жовтня 2018
Скатерть, -тя, м. Скатерть. Мил. 139. З старого скатертя зробив скатертинку. Черк. у. Вили Марусі віночок та й покотили по столі, по квітчастому скатертю. Мет. 143.
Зміст
Сучасні словники
СКА́ТЕРТЬ, і, жін. Те саме, що скатерка.
Княгиня.. низько вклонилась гостям і почала застилати стіл білою скатертю (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 126); Жінки розставляють на майдані столи з білими мережаними скатертями (Олександр Довженко, I, 1958, 191);
* У порівняннях. От стеляться розложисті, як скатерть, зелені левади (Нечуй-Левицький, II, 1956, 167); Плаче й сумує діброва, а сніг Білою скатертю по полю ліг... (Яків Щоголів, Поезії.., 1958, 428);
// перен. Рівна, гладка поверхня чого-небудь. Стежка, що вела вгору, засипана снігом, і ані одного сліду стопи людської не було видно на його білій скатерті (Іван Франко, II, 1950, 36). ♦ Скатерть-самобранка див. самобранка; Скатертю дорога див. дорога; Щоб дорога слалася скатертю — щоб все було добре в дорозі. На ґанку ще випили, щоб дорога слалася скатертю (Нечуй-Левицький, III, 1956, 72).
Ілюстрації
|
|
|
|
