Відмінності між версіями «Снопчик»
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | '''Сно́пчик, -ка, '''''м. ''Ум. отъ '''сніп. ''' | + | '''Сно́пчик, -ка, '''''м. ''Ум. отъ '''сніп. '''- а, ч. зменш. пестл. до сніп (в'язка, пучок, в якому стебла зернових рослин в'язали після жнив, зручні для обмолоту зерна). |
[[Категорія:Сн]] | [[Категорія:Сн]] | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | ||
+ | 1. Зв’язаний оберемок зрізаних стебел (з колосками) хлібних злаків та інших культур. | ||
+ | -Одрадяни трохи не всім селом вийшли в поле: чоловіки та парубки з грабками, а жінки та дівчата снопи в’язати (Мирний, IV, 1955, 248); На доброму житі нажинала [Катерина] півтори копи, наривала по двісті снопів кучерявого гороху (Стельмах, II, 1962, 209); Бовваніли поставлені купками високі снопи кукурудзи (Гончар, III, 1959, 218); * Образно. Бричка рушає, а за нею, голосячи, біжить жінка, і позад неї колихається чорний сніп волосся (Стельмах, II, 1962, 166); *У порівн. На хвилях гойдалися уламки [корабля]. Людей було розкидано по морю, як снопи по ниві (Ю. Янов., II, 1958, 80); — Один раз пройшов [дядько] вагон.., потім ще раз — всюди напаковано людей, як снопів на возі (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 227); // Великий букет квітів; оберемок яких-небудь рослин. На столі палав різнобарвний сніп квітів (Цюпа, Назустріч.., 1958, 374); Тарас Григорович приніс оберемок хмизу, сніп кураю.. Звичними рухами розпалив вогонь (Тулуб, В степу.., 1964, 304). | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Рядок 16: | Рядок 19: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
− | + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk Публічний електронний словник української мови]=== | |
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Версія за 17:52, 22 жовтня 2018
Сно́пчик, -ка, м. Ум. отъ сніп. - а, ч. зменш. пестл. до сніп (в'язка, пучок, в якому стебла зернових рослин в'язали після жнив, зручні для обмолоту зерна).
Зміст
Сучасні словники
1. Зв’язаний оберемок зрізаних стебел (з колосками) хлібних злаків та інших культур. -Одрадяни трохи не всім селом вийшли в поле: чоловіки та парубки з грабками, а жінки та дівчата снопи в’язати (Мирний, IV, 1955, 248); На доброму житі нажинала [Катерина] півтори копи, наривала по двісті снопів кучерявого гороху (Стельмах, II, 1962, 209); Бовваніли поставлені купками високі снопи кукурудзи (Гончар, III, 1959, 218); * Образно. Бричка рушає, а за нею, голосячи, біжить жінка, і позад неї колихається чорний сніп волосся (Стельмах, II, 1962, 166); *У порівн. На хвилях гойдалися уламки [корабля]. Людей було розкидано по морю, як снопи по ниві (Ю. Янов., II, 1958, 80); — Один раз пройшов [дядько] вагон.., потім ще раз — всюди напаковано людей, як снопів на возі (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 227); // Великий букет квітів; оберемок яких-небудь рослин. На столі палав різнобарвний сніп квітів (Цюпа, Назустріч.., 1958, 374); Тарас Григорович приніс оберемок хмизу, сніп кураю.. Звичними рухами розпалив вогонь (Тулуб, В степу.., 1964, 304).