Відмінності між версіями «Хвилина»

Версія за 15:41, 22 жовтня 2018

Cловник Грінченка

Хвилина, -ни, ж. Минута. Зожди одну хвилину. К. ЦН. 169. Що-хвили́ни. Каждую минуту, ежеминутно. Згадую що години, щохвилини. МВ. Ум. Хвилинка, хвилинонька, хвилиночка. За час, за годинку, за малу хвилинку качається Нечаєва головка по ринку. Гол. І. 9. І буду дома за малу хвилинку. К. МБ. X. 19. Пождіть, кумцю, на хвилиночку. Св. Л. 59.

Вікіпедія

Хвили́на (лат. minutus — маленький, дрібний) — одиниця вимірювання часу в шістдесятковій системі числення. Позначення: українське хв, міжнародне min.

1 хв = 60 с = 1/60 год = 1/1440 доби Хоч хвилина не є одиницею міжнародної системи СІ, її можна використовувати разом з одиницями цієї системи. Хвилина використовується як частина назви похідних одиниць:

метрів за хвилину (м / хв) — рідко використовувана одиниця лінійної швидкості; обертів за хвилину (об / хв, хв−1) — одиниця швидкості обертання; імпульсів за хвилину — застарілий спосіб визначення вартості телефонних дзвінків; сторінок за хвилину — одиниця швидкості друку. У розмовній мові хвилина є синонімом короткого періоду часу: за хвилинку; у ту ж хвилину; з хвилини на хвилину; тощо. У виразі хвилина мовчання символізує більший проміжок часу — короткочасне мовчання всіх присутніх для вираження скорботи, глибокої поваги до загиблих, померлих, яке, зазвичай, триває менше хвилини.

ХВИЛИ́НА, и, жін.

1. Одиниця виміру часу, що дорівнює 1/60 години, або 60 секундам. На світанку дев'ятого січня о десятій годині тридцять хвилин почалася артилерійська канонада і тривала дві години (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 486); // Тривалість, що визначається цією одиницею виміру. На другій станції, де потяг стоїть 12 хвилин, злізли ми на вокзал (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 337); Дід замовк, похиливши голову. Мовчав і парубок, утопивши очі в пожар на заході. Кілька хвилин було тихо (Гнат Хоткевич, I, 1966, 96); — Павло, покличте сюди дівчат з кухні! — За хвилину-дві з'явилися заспана покоївка та куховарка (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 66). ♦ Без п'яти хвилин див. п'ять; Кожна хвилина дорога — напружена пора в якій-небудь роботі. [Прісцілла:] З'їхались посли здалека зумисне на сьогодні. Є такі, що крадькома перебувають в Римі, хвилина кожна дорога для них (Леся Українка, II, 1951, 388); Пишу і не маю часу навіть перечитати, бо тепер у мене кожна хвилина дорога (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 234); Лічити хвилини див. лічити 1; Не лічити хвилин див. лічити 1; Ні (ані, і) на хвилину — навіть на короткий час. Гомін не вгавав ні на хвилину, пожадання сипались снопами (Панас Мирний, III, 1954, 288); Кожний напружено чекав різкого й гострого: «До зброї!..» І не було ані на хвилину спокою (Володимир Сосюра, I, 1957, 265); Хвилина в хвилину — точно у визначений час. Спав [Герн] у кабінеті на дивані і прокинувся з головним болем, але, випивши міцної кави, примусив себе одягнутись і, як завжди, підтягнутий та пунктуальний, точно хвилина в хвилину з'явився в штаб (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 496); — Не турбуйтесь: наш поїзд рушить точно за графіком Ставки. Хвилина в хвилину (Олесь Гончар, III, 1959, 22); Хвилину-другу — протягом однієї-двох хвилин. Людські тіні снували повз його, й на хвилину-другу закривали його собою, немов якою запоною (Панас Мирний, I, 1949, 310).

2. Короткий відрізок часу; мить. Вона одхилилась за ворота й одну хвилину не знала, чи бігти до їх [до матері й свекрухи], чи тікать в пекарню (Нечуй-Левицький, II, 1956, 344); Води напившися з ясного джерела, Вертаються вони під поклики пастуші, І хитро щуляться у перволітків уші... Хвилина — і табун мов буря понесла (Максим Рильський, I, 1956, 82); // у знач. присл. хвилиною, розм. Зараз же, дуже швидко; миттю. [Храпко:] Іди собі. Йди — пора вже і про обід подумати. [Явдоха:] Я зараз, таточку; хвилиною на стіл накрию (Панас Мирний, V, 1955, 139); // Певний відрізок часу, пора, момент. Хотіла б я піснею стати У сюю хвилину ясну, Щоб вільно по світу літати, Щоб вітер розносив луну (Леся Українка, I, 1951, 93); — Бувають такі хвилини в житті, коли людині найдорожче за все щире слово підтримки (Олесь Донченко, Шахта.., 1949, 97); — Справа ж не в тому, силач він там чи ні, — терпляче пояснював Брянський зміст подвигу. — Головне, що він не розгубився в рішучу хвилину (Олесь Гончар, III, 1959, 36); І все ж Сергій навіть у цю критичну хвилину не зрікся поставленої мети (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 28); Вір, друже мій, Що в грозову хвилину Заслонить серцем він Любиму Батьківщину (Любов Забашта, Вибр., 1958, 36); // Вільний час. — Викувати троянду не кожний зуміє, і я щоразу повертався до цієї справи, як тільки траплялась хвилина (Юрій Яновський, II, 1958, 223). ♦ Вільна (зайва) хвилина — не заповнений роботою короткий час. Минулу зиму вони всі — і сам Коваль, і його інженери, і Андрій, і Марта — не бачили вільної хвилини. Вони працювали як шалені (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 247); Пишіть до мене, якщо знайдете зайву хвилину (Панас Мирний, V, 1955, 377); В одну хвилину — зараз же, дуже швидко; миттю. І в одну хвилину скочила дитина у куток; закапали від болю й страху сльози (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 439); Завдання він рішав в одну хвилину (Гнат Хоткевич, I, 1966, 147); В усяку (у будь-яку) хвилину — будь-коли, в будь-який момент. Спробуй-но тільки, зачепи! В усяку хвилину і перед ким завгодно він ладен вступитися за свого брата (Олесь Гончар, III, 1959, 55); За (через) кілька хвилин — трохи згодом, через невеликий проміжок часу; швидко. Маріцца.. вийшла з хати і за кілька хвилин привела з собою глуху Маріору (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 281); Брянський скомандував скласти на воза матеріальну частину. Бійці вмить розв'ючились, і за кілька хвилин міномети вже лежали в каруці, дбайливо обмощені сіном (Олесь Гончар, III, 1959, 70); Через кілька хвилин вона повернулася із цебром води і заходилася розтоплювати піч, щоб приготувати для гостя хорошу вечерю (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 156);

За (через) [якусь] хвилину — дуже швидко, не минуло (не мине) й однієї хвилини. Враз знадвору почулось несамовите гавкання, а за хвилину грубий чоловічий голос: — Хто там? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 244); За хвилину до хати вбіг денщик (Петро Панч, В дорозі, 1959, 131); [Сестра Мархва:] О-о! (Мерщій біжить назад і через хвилину надходить з сестрою Серахвимою) (Панас Мирний, V, 1955, 105); — Тільки свисну — миттю кінь прилине. За хвилину ми вже в горах будем! (Леся Українка, I, 1951, 391);
З кожною хвилиною — дуже швидко; щохвилини. Дівчинка звикала до мене з кожною хвилиною (Юрій Яновський, II, 1958, 70); З кожною хвилиною схід розростався високим вікном світання (Олесь Гончар, III, 1959, 434); 

З хвилини на хвилину — кожної хвилини, щохвилини; в найближчий час; от-от, ось-ось. Сьорбаючи по ложечці, вона з хвилини на хвилину все більше та більше червоніла (Панас Мирний, III, 1954, 279); — З хвилини на хвилину чекаю телеграму — виклику з Генерального секретаріату на роботу (Андрій Головко, II, 1957, 483); [Марія:] Син приїжджає? ..[Одарка:] Чекаю з хвилини на хвилину (Микола Зарудний, Антеї, 1962, 5);

І (ні) хвилини [немає, нема, не було, не буде] — вільного часу зовсім немає, не вистачає; Кожної хвилини;
Кожну хвилину — щохвилини, постійно, у будь-який момент. Місце було небезпечне — тут раз у раз вешталась кордонна сторожа і кожної хвилини могла заскочити (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 350); Якийсь несподіваний страх кожної хвилини висів над моєю головою.., вставав уночі й будив мене серед кріпкого сну... (Панас Мирний, I, 1954, 82); Для тебе, моя ти єдина, Те слово сумне забринить, Бринітиме кожну хвилину, Бринітиме кожную мить (Леся Українка, IV, 1954, 107); 

На [одну] хвилину — на короткий час, ненадовго. [Семен:] Тут так гарно, вітрець свіжий подиха. Сядьмо на хвилину та побалакаєм (Марко Кропивницький, I, 1958, 61); Ледве примітні скорки зажевріли на одну хвилину в його чорних очах (Панас Мирний, I, 1949, 267); На хвилину замовкли гармати Сос, II, 1958, 449); Коли ми з Наталкою виходили з зали, до нас підійшов народний артист. — Пробачте, — сказав він тихо, — я вас затримаю на хвилину (Юрій Яновський, I, 1954, 23); [Одну] хвилину — прохання спинитися, зачекати якийсь час;

Остання хвилина — передсмертний час, пора. — Проклинаю тебе, — закричав Панас в агонії, — проклинаю моєю останньою хвилиною! (Юрій Яновський, II, 1958, 179); Перемовчати хвилину див. перемовчувати; Піймати хвилину див. піймати; По хвилині, рідко — те саме, що За (через) [якусь] хвилину; Спокійної хвилини немає (нема) — немає спокою, часу для перепочинку; Тієї ж [самої] хвилини див. той; У (в) першу хвилину див. перший; У ту ж [саму] хвилину див. той; 

У цю (у сю) хвилину — в цей момент, саме в цей час, якраз тоді. Прекрасний був Чиж у цю хвилину [коли говорив], прекрасна була кожна його риса і кожний рух (Олександр Довженко, I, 1958, 190); Річард мовчить. В сю хвилину в хату входять Дженні і Деві і спиняються коло порога (Леся Українка, III, 1952, 69); Хвилина прощання див. прощання; Хвилина розпуки див. розпука; Хвилину уваги — прохання на короткий час звернути увагу на кого-, що-небудь, вислухати когось; Якусь (рідше деяку) хвилину — певний час, недовго. Любов сама. Сідає до стола, розкриває альбом, знаходить одну карточку, дивиться на неї якусь хвилину, (Леся Українка, II, 1951, 71); Хома якусь хвилину стоїть замислений, оглядаючи рівну, як меч, дорогу (Олесь Гончар, I, 1954, 188); За селом зупинив [Тимко] коня і деяку хвилину прислухався (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 354).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 37.

Словник синонімів

ХВИЛИ́НА (міра часу - 60 секунд), ХВИ́ЛЯзаст.Ми таки стрілись на ниві і мовчки стояли хвилину (М. Коцюбинський); Прийшов пізно, аж завізно, прийшов рано, так не дано, прийшов по хвилі, вже й миски помили (прислів’я). МИТЬ (дуже короткий відрізок часу), ХВИЛИ́НА, ХВИ́ЛЯрозм.,ХВИ́ЛЬКАрозм.,МОМЕ́НТ, МЕНТрозм.,МЕТдіал.Великі дівочі очі мить дивились пильно на дві постаті перед собою (Ю. Смолич); Хвилина - і табун мов буря понесла (М. Рильський); Хай то була лише хвиля щастя, але ж вона була, і її ніхто вже не зітре з пам’яті! (М. Чабанівський); Іскров хвильку помовчав (О. Бойченко); Вона на момент розігнулась у струнку різьблену постать і знову нахилилась. Збирала гриби (О. Досвітній); Ще один мент - і свиня стягнула б дитину з лави (С. Васильченко); - Пора, - каже старший брат і встає. В один мет усі вони були на ході (Марко Вовчок).

Ілюстрації

Медіа

Джерела

1. Академічний тлумачний словник (1970—1980)
2. Всесвітній словник української мови
3. Словник української мови Б. Грінченка
4. Вікіпедія