Відмінності між версіями «Красота»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Словник синонімів)
(Див. також)
Рядок 23: Рядок 23:
 
'''КРАСА́''' (сукупність зовнішніх рис, фізичних якостей людини, які справляють приємне враження), '''КРАСОТА́''', '''ВРО́ДА'''['''УРО́ДА''' рідше], '''ВРОДЛИ́ВІСТЬ''' ['''УРОДЛИ́ВІСТЬ''' рідше], '''ХОРО́СТВО''' діал. (про вроджені зовнішні риси, вигляд людини). - ''Занапастила мене мати, Зов’яне марне у палатах Краса і молодість моя'' (Т. Шевченко); ''Молода княгиня усіх засліпила своєю красотою'' (О. Стороженко); ''Покинула мене мати Без грошей, без роду; Дала тільки карі очі, Хорошую вроду'' (Я. Щоголів); ''Ці два запорозькі ватажки мали кожен окрему вроду і вдачу'' (І. Кащенко); ''Євген Вікторович викохав свій смак до жінок, вередував ними й паспорти вродливості читав з одного погляду'' (І. Ле); ''Ой, мати моя, що ти гадала, Що мені світ зав’язала?Ци на хороство, ци на багатство, Ци на хорошу вроду?'' (П. Чубинський).
 
'''КРАСА́''' (сукупність зовнішніх рис, фізичних якостей людини, які справляють приємне враження), '''КРАСОТА́''', '''ВРО́ДА'''['''УРО́ДА''' рідше], '''ВРОДЛИ́ВІСТЬ''' ['''УРОДЛИ́ВІСТЬ''' рідше], '''ХОРО́СТВО''' діал. (про вроджені зовнішні риси, вигляд людини). - ''Занапастила мене мати, Зов’яне марне у палатах Краса і молодість моя'' (Т. Шевченко); ''Молода княгиня усіх засліпила своєю красотою'' (О. Стороженко); ''Покинула мене мати Без грошей, без роду; Дала тільки карі очі, Хорошую вроду'' (Я. Щоголів); ''Ці два запорозькі ватажки мали кожен окрему вроду і вдачу'' (І. Кащенко); ''Євген Вікторович викохав свій смак до жінок, вередував ними й паспорти вродливості читав з одного погляду'' (І. Ле); ''Ой, мати моя, що ти гадала, Що мені світ зав’язала?Ци на хороство, ци на багатство, Ци на хорошу вроду?'' (П. Чубинський).
  
==Див. також==
+
==Словник відмінків==
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==

Версія за 14:22, 22 жовтня 2018

Красота, -ти, ж. = Краса. Ой тяжко жаль мені русої своєї коси, красота дівоцької. Мет. Божою красотою людей веселити. Шевч.


Сучасні словники

КРАСОТА́,, жін. Те саме, що краса . Погляньмо: всюди красота; Холодну землю сонце гріє (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 178); Чи вік же їй продівувать? Зносити брівоньки ні за що. Хіба за те, що сирота? А красота то, красота! (Тарас Шевченко, II, 1953, 249); Янкель постарався показати на своєму обличчі всю красоту панночки (Олександр Довженко, I, 1958, 249).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Словник синонімів

КРАСА́ (сукупність явищ, які милують зір, слух; все прекрасне, гарне), КРАСОТА́, ПОЕ́ЗІЯ розм., ЛІПОТА́ розм., ВРО́ДА [УРО́ДА рідше] розм.- Яка тут краса, яка пишнота на левадах! - промовив я до Свікліцького (І. Нечуй-Левицький); Мамо природо! Ти велична, ти безмежна в своїй красоті (Г. Хоткевич); Людина не живе без поезії, особливо без поезії праці, якій присвячує все своє життя (з журналу); З’явились у місті славні ліпотою церкви та собори. Довго мурувались вони, але - навічно (П. Дорошко); Сонце сходить. Тишина. Повна вроди, Йде весна (М. Терещенко).

КРАСА́ (сукупність зовнішніх рис, фізичних якостей людини, які справляють приємне враження), КРАСОТА́, ВРО́ДА[УРО́ДА рідше], ВРОДЛИ́ВІСТЬ [УРОДЛИ́ВІСТЬ рідше], ХОРО́СТВО діал. (про вроджені зовнішні риси, вигляд людини). - Занапастила мене мати, Зов’яне марне у палатах Краса і молодість моя (Т. Шевченко); Молода княгиня усіх засліпила своєю красотою (О. Стороженко); Покинула мене мати Без грошей, без роду; Дала тільки карі очі, Хорошую вроду (Я. Щоголів); Ці два запорозькі ватажки мали кожен окрему вроду і вдачу (І. Кащенко); Євген Вікторович викохав свій смак до жінок, вередував ними й паспорти вродливості читав з одного погляду (І. Ле); Ой, мати моя, що ти гадала, Що мені світ зав’язала?Ци на хороство, ци на багатство, Ци на хорошу вроду? (П. Чубинський).

Словник відмінків

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 328.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 328.

Зовнішні посилання