Відмінності між версіями «Раювати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Медіа)
(Сучасні словники)
Рядок 3: Рядок 3:
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
+
 
 +
РАЮВАТИ, юю, юєш, недок. 1. міф. Бути в раю (див. рай1). - Ой, у раю раювати! - сказав Дмитро. - А може, то занесуть отам на цвинтар та й амінь: гний у ямі (Март., Тв., 1954, 78).
 +
 
 +
2. розм. Відчувати насолоду, блаженство, щастя. Вони дивились одне на одного й раювали (Н.-Лев., IV, 1956, 235); Відлежувався [Сеспель] тепер у теплі, просто таки раював опісля всіх тих неймовірних випробувань, яких зазнав на цій проклятій війні (Збан., Сеспель, 1961, 251).
 +
 
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  

Версія за 13:47, 22 жовтня 2018

Раювати, -юю, -єш, гл. Блаженствоватъ. Грин. III. 394. К. ЦН. 230. Нехай так щасливо вікує, наче раює. Г. Барв. 310.

Сучасні словники

РАЮВАТИ, юю, юєш, недок. 1. міф. Бути в раю (див. рай1). - Ой, у раю раювати! - сказав Дмитро. - А може, то занесуть отам на цвинтар та й амінь: гний у ямі (Март., Тв., 1954, 78).

2. розм. Відчувати насолоду, блаженство, щастя. Вони дивились одне на одного й раювали (Н.-Лев., IV, 1956, 235); Відлежувався [Сеспель] тепер у теплі, просто таки раював опісля всіх тих неймовірних випробувань, яких зазнав на цій проклятій війні (Збан., Сеспель, 1961, 251).

Ілюстрації

Blazhenstvo 1.jpeg Blazhenstvo 2.jpg Blazhenstvo 3.jpg Blazhenstvo 4.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]