Відмінності між версіями «Биньо»
(→Зовнішні посилання) |
(→Джерела та література) |
||
(не показано 5 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 24: | Рядок 24: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | [http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/1944-bynja.html Биньо] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
+ | Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. | ||
+ | Том 1, ст. 56. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
− | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ Інститут журналістики] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ Інститут журналістики] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
[[Категорія:Би]] | [[Категорія:Би]] |
Поточна версія на 13:17, 22 жовтня 2018
І. Биньо, -ня = Биня. Желех.
ІІ. Биньо, -ня, м. Плакса. Желех.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
БИНЯ
ні, ж. Дѣтск. названіе быка, коровы. О. 1862. IX. 118. Ум. Бинька, биньця, биненька, бинечка. Плаче коло биків: «бинейки мої, бинейки!». Гн. II. 162. См. Биця.
ПЛА́КСА, и, чол. і жін., розм.
Людина, яка часто плаче, схильна до плачу, сліз. Через два роки виходилось [дитя], і такий з нього гарний хлопець став, що кому не скажеш, що це той плакса, що хирів, то й віри не йме (Олекса Стороженко, I, 1957, 215); Не думайте, будь ласка, що Ніна плакса. Ні... Вона ніколи даремно не рюмсає (Олександр Копиленко, Сонячний ранок, 1951, 77).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 56.
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ Інститут журналістики]