Відмінності між версіями «Штандарина»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:7d292f09820324d_346x200.jpg]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:7d292f09820324d_346x200.jpg]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Штандаринаї.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Штандаринаї.png|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:32139448216184.jpg|x140px]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:32139448216184.jpg|x140px]] |
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| | ||
| + | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
Версія за 13:05, 22 жовтня 2018
Штандарина, -ни, ж. Жердь, употребляемая при расширеніи воза для перевозки сноповъ, сѣна. Мнж. 194. См. Штандари 4. Слов. Д. Эварн.
Зміст
Сучасні словники
Тільки мн. штандари, ів. Ніша під піччю. Безтурботно сюрчав під штандарами цвіркун (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 47); «Ні, мамо! — думає, плачучи, Настя. — Нічим ви не втримаєте мене вдома. Ні сваркою, ні кужелем». Не допомогло те, що сховала в скриню хустку, що чоботи були закинуті далеко під штандари (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 80).
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
