Відмінності між версіями «Ахи!»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(PbwHNorbOPxDAavbI) |
|||
| (не показані 6 проміжних версій 3 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | ==Словник Грінченка== | |
| + | '''Ахи́!''' ''меж.'' = Кахи. ''Щось кашлянуло: «Ахи, чорнявий, озирнись бо, лукавий»!'' Грин. II. 276. | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Те саме, що і кахи. | ||
| + | КАХИ, КАХИ-КАХИ, виг. | ||
| + | |||
| + | 1. Звук під час кашлю. — Ох! здорові! — сказала Оришка. — Уже мені оцей кашель клятий допік... кахи! кахи! ох! (Панас Мирний, I, 1954, 237). | ||
| + | |||
| + | 2. розм. Уживається як присудок за знач. кахикати, кахикнути. [Недобитий (підспівує):] Ой ти старий, я молода, Тим між нами незлагода, Ой ти старий: кахи-кахи... Я молода: хи-хи, хи-хи!.. (Марко Кропивницький, V, 1959, 31); Вчила нас доброї душі старенька вчителька, .. що весь час закутувалася в теплу хустку і все кахи! кахи! Усе кахикала... (Остап Вишня, II, 1956, 285). | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | [[Зображення:Ахи.jpg|x140px]] | ||
| + | [[Зображення:кашель.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Посилання== | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 122. | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Ах]] | ||
Поточна версія на 08:18, 22 жовтня 2018
Словник Грінченка
Ахи́! меж. = Кахи. Щось кашлянуло: «Ахи, чорнявий, озирнись бо, лукавий»! Грин. II. 276.
Сучасні словники
Те саме, що і кахи. КАХИ, КАХИ-КАХИ, виг.
1. Звук під час кашлю. — Ох! здорові! — сказала Оришка. — Уже мені оцей кашель клятий допік... кахи! кахи! ох! (Панас Мирний, I, 1954, 237).
2. розм. Уживається як присудок за знач. кахикати, кахикнути. [Недобитий (підспівує):] Ой ти старий, я молода, Тим між нами незлагода, Ой ти старий: кахи-кахи... Я молода: хи-хи, хи-хи!.. (Марко Кропивницький, V, 1959, 31); Вчила нас доброї душі старенька вчителька, .. що весь час закутувалася в теплу хустку і все кахи! кахи! Усе кахикала... (Остап Вишня, II, 1956, 285).
Ілюстрації
Посилання
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 122.
