Відмінності між версіями «Мести»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Мести, мету, -те́ш, '''''гл. ''1) Мести. ''Піднялось така хуґа: світу не видно, мете. ''Рудч. Ск. II....)
 
(→‎Ілюстрації)
 
(не показано 6 проміжних версій цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 +
==Словник Грінченка==
 
'''Мести, мету, -те́ш, '''''гл. ''1) Мести. ''Піднялось така хуґа: світу не видно, мете. ''Рудч. Ск. II. 206. 2) Мести, выметать. ''Три дні хати не мела, не вмивалася. ''Чуб.  
 
'''Мести, мету, -те́ш, '''''гл. ''1) Мести. ''Піднялось така хуґа: світу не видно, мете. ''Рудч. Ск. II. 206. 2) Мести, выметать. ''Три дні хати не мела, не вмивалася. ''Чуб.  
 
[[Категорія:Ме]]
 
[[Категорія:Ме]]
 +
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
'''[http://sum.in.ua/s/mesty Мести]'''
 +
 +
'''Мести''', мету, метеш; мин. ч. мів, мела, мело; наказ. сп. мети, метім (метімо), метіть; недок.
 +
 +
1. перех. і без додатка. Видаляти з якої-небудь поверхні сміття, пил, сніг мітлою, віником і т. ін.; підмітати.
 +
 +
Добра дівка — як старости йдуть, тоді мете ''(Номис, 1864, № 8966)'';
 +
 +
— Не буду мести твоєї половини сіней та виносити твого сміття, — сказала Мелашка ''(Нечуй-Левицький, II, 1956, 328)'';
 +
 +
Гладкий сторож мів алею старанно, повагом ''(Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 7)''; 
 +
 +
В червоних штанях аксамитних [оксамитних] Матнею улицю мете, Іде козак ''(Тарас Шевченко, II, 1953, 36)'';
 +
 +
чим. Волочачи що-небудь по поверхні, здіймати сніг, куряву тощо.
 +
 +
Метучи розкритими полами кожуха іскристий сніг, поволі пішов [Левко] до стайні ''(Михайло Стельмах, I, 1962, 69)''.
 +
 +
♦ Мести, як (мов, немов і т. ін.) помелом (мітлою) — знищувати все на своєму шляху.
 +
 +
Наїзниця скакала І військо немале вела, Собою всіх людей лякала І все, мов помелом, мела (''Іван Котляревський, I, 1952, 197).''
 +
 +
2. перех. Піднімаючи в повітря, розвівати, розносити що-небудь (про вітер, бурю тощо).
 +
 +
Не вітер, а буря завіяла, метучи цілі гори снігу по землі ''(Панас Мирний, III, 1954, 8)'';
 +
 +
Опадає листя, його метуть вітри ''(Василь Кучер, Засвітились вогні, 1947, 66)'';
 +
 +
неперех. Піднімати в повітря часточки пилу, снігу і т. ін., розвівати, розносити їх (про хуртовину, суховій і т. ін.).
 +
 +
Надворі було хуртеча Та метелиця мете; За ворітьми коло вікон сніг горбами наросте ''(Яків Щоголів, Поезії, 1958, 187)'';
 +
 +
Це в степу увостаннє суховії метуть. До щитів розподільних поливальниці йдуть ''(Шеремет, Дружбою.., 1954, 12)'';
 +
 +
безос. — Ну й погода! Насилу добралася до вас. Мете — світу божого не видно ''(Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 36)''.
 +
 +
3. неперех., перен., розм. Швидко прямувати, бігти.
 +
 +
[Карпо:] На, та й мети швидше з хати. (Дає сто рублів і випиха Агапона за поріг) ''(Марко Кропивницький, II, 1958, 182)'';
 +
 +
— Бач, як мете [наймит] до воріт. І подасться, чортове одоробло, в економію ''(Михайло Стельмах, I, 1962, 109)''.
 +
'''
 +
 +
[http://slovopedia.org.ua/93/53404/905009.html Мести]'''
 +
 +
'''Мести''' мету, метеш; мин. ч. мів, мела, мело; наказ. сп. мети, метім (метімо), метіть; недок.
 +
 +
1》 перех. і без додатка. Видаляти з якої-небудь поверхні сміття, пил, сніг мітлою, віником і т. ін.; підмітати.
 +
чим. Волочачи що-небудь по поверхні, здіймати сніг, куряву тощо.
 +
Мести, як (мов, немов і т. ін.) помелом (мітлою) — знищувати все на своєму шляху.
 +
2》 перех. Піднімаючи в повітря, розвівати, розносити що-небудь (про вітер, бурю тощо).
 +
неперех. Піднімати в повітря часточки пилу, снігу і т. ін., розвівати, розносити їх (про хуртовину, суховій і т. ін.).
 +
безос.
 +
3》 неперех. , перен. , розм. Швидко прямувати, бігти.
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:mesty211018.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:mesty2110181.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:mesty2110182.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Іншими мовами==
 +
[https://uk.glosbe.com/uk/en/%D0%BC%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8 Англійською]
 +
 +
sweep - to clean using a broom or brush
 +
 +
[https://www.dict.com/%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B8/%D0%BC%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8 Німецькою]
 +
 +
fegen, kehren
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 +
[http://sum.in.ua Словник української мови]
 +
 +
[http://slovopedia.org.ua Словопедія]
 +
 +
https://www.dict.com
 +
 +
https://uk.glosbe.com
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
 +
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 23:35, 21 жовтня 2018

Словник Грінченка

Мести, мету, -те́ш, гл. 1) Мести. Піднялось така хуґа: світу не видно, мете. Рудч. Ск. II. 206. 2) Мести, выметать. Три дні хати не мела, не вмивалася. Чуб.


Сучасні словники

Мести

Мести, мету, метеш; мин. ч. мів, мела, мело; наказ. сп. мети, метім (метімо), метіть; недок.

1. перех. і без додатка. Видаляти з якої-небудь поверхні сміття, пил, сніг мітлою, віником і т. ін.; підмітати.

Добра дівка — як старости йдуть, тоді мете (Номис, 1864, № 8966);

— Не буду мести твоєї половини сіней та виносити твого сміття, — сказала Мелашка (Нечуй-Левицький, II, 1956, 328);

Гладкий сторож мів алею старанно, повагом (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 7);

В червоних штанях аксамитних [оксамитних] Матнею улицю мете, Іде козак (Тарас Шевченко, II, 1953, 36);

чим. Волочачи що-небудь по поверхні, здіймати сніг, куряву тощо.

Метучи розкритими полами кожуха іскристий сніг, поволі пішов [Левко] до стайні (Михайло Стельмах, I, 1962, 69).

♦ Мести, як (мов, немов і т. ін.) помелом (мітлою) — знищувати все на своєму шляху.

Наїзниця скакала І військо немале вела, Собою всіх людей лякала І все, мов помелом, мела (Іван Котляревський, I, 1952, 197).

2. перех. Піднімаючи в повітря, розвівати, розносити що-небудь (про вітер, бурю тощо).

Не вітер, а буря завіяла, метучи цілі гори снігу по землі (Панас Мирний, III, 1954, 8);

Опадає листя, його метуть вітри (Василь Кучер, Засвітились вогні, 1947, 66);

неперех. Піднімати в повітря часточки пилу, снігу і т. ін., розвівати, розносити їх (про хуртовину, суховій і т. ін.).

Надворі було хуртеча Та метелиця мете; За ворітьми коло вікон сніг горбами наросте (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 187);

Це в степу увостаннє суховії метуть. До щитів розподільних поливальниці йдуть (Шеремет, Дружбою.., 1954, 12);

безос. — Ну й погода! Насилу добралася до вас. Мете — світу божого не видно (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 36).

3. неперех., перен., розм. Швидко прямувати, бігти.

[Карпо:] На, та й мети швидше з хати. (Дає сто рублів і випиха Агапона за поріг) (Марко Кропивницький, II, 1958, 182);

— Бач, як мете [наймит] до воріт. І подасться, чортове одоробло, в економію (Михайло Стельмах, I, 1962, 109).

Мести

Мести мету, метеш; мин. ч. мів, мела, мело; наказ. сп. мети, метім (метімо), метіть; недок.

1》 перех. і без додатка. Видаляти з якої-небудь поверхні сміття, пил, сніг мітлою, віником і т. ін.; підмітати. чим. Волочачи що-небудь по поверхні, здіймати сніг, куряву тощо. Мести, як (мов, немов і т. ін.) помелом (мітлою) — знищувати все на своєму шляху. 2》 перех. Піднімаючи в повітря, розвівати, розносити що-небудь (про вітер, бурю тощо). неперех. Піднімати в повітря часточки пилу, снігу і т. ін., розвівати, розносити їх (про хуртовину, суховій і т. ін.). безос. 3》 неперех. , перен. , розм. Швидко прямувати, бігти.

Ілюстрації

Mesty211018.jpg Mesty2110181.jpg Mesty2110182.jpg

Іншими мовами

Англійською

sweep - to clean using a broom or brush

Німецькою

fegen, kehren

Зовнішні посилання

Словник української мови

Словопедія

https://www.dict.com

https://uk.glosbe.com

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Мести&oldid=221953