Відмінності між версіями «Поет»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | '''[http://slovopedia.org.ua/93/53407/950246.html Поет]''' | |
| + | |||
| + | '''Поет''' | ||
| + | -а, ч. 1》 Автор літературних віршованих, прозових і драматичних поетичних творів. | ||
| + | |||
| + | Автор віршованих поетичних творів. | ||
| + | |||
| + | Художник будь-якого виду мистецтва, твори якого відзначаються поетичністю. | ||
| + | |||
| + | Той, хто оспівує, прославляє що-небудь; співець. | ||
| + | |||
| + | 2》 Той, хто поетично сприймає дійсність, поетично ставиться до навколишнього світу. | ||
| + | |||
| + | '''[http://sum.in.ua/s/poet Поет]''' | ||
| + | |||
| + | '''Поет''', а, чол. | ||
| + | |||
| + | 1. Автор літературних віршованих, прозових і драматичних поетичних творів. | ||
| + | |||
| + | Шевченко був поетом-борцем, найкращим діячем громадським ''(Павло Грабовський, III, 1960, 125)''; | ||
| + | |||
| + | Не жрець, не вождь, а робітник — Поета справжнього імення... ''(Максим Рильський, I, 1960, 281)''; | ||
| + | |||
| + | Автор віршованих поетичних творів. | ||
| + | |||
| + | Окремі вірші відомих українських поетів — П. Тичини, М. Рильського, М. Бажана були вміщені під час декади української культури на сторінках польських газет і журналів ''(Вісник АН УРСР, 9, 1957, 22''); | ||
| + | |||
| + | Художник будь-якого виду мистецтва, твори якого відзначаються поетичністю. Одного щастя бажаю я: забути, забуть все на світі, забуть гидкий час, нікчемних людей. — ніби говорять мелодії поета-композитора ''(Нечуй-Левицький, III, 1956, 306)''; | ||
| + | |||
| + | Той, хто оспівує, прославляє що-небудь; співець. Читаючи їх [вірші], не знаєш, кому оддати перевагу: чи поетові боротьби, чи поетові-лірикові, співцеві кохання і настроїв ''(Михайло Коцюбинський, III, 1956, 41)''; | ||
| + | |||
| + | Андрій Головко — поет села. І справа не лише в самому задумі чи у виборі героїв.. Справа.. в усьому духові прози Головка ''(Радянське літературознавство, 12, 1967, 57)''. | ||
| + | |||
| + | 2. Той, хто поетично сприймає дійсність, поетично ставиться до навколишнього світу. | ||
| + | |||
| + | — Пане доктор! — строго перебила його Целя. — Не вдавайте з себе поета! Се вам дуже не до лиця. Кілько разів ви говорили про себе, що ви чоловік практичний. То говоріть же по-свойому [по-своєму], практично ''(Іван Франко, II, 1950, 335)''; | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 21:51, 21 жовтня 2018
Зміст
Словник Грінченка
Поет, -та, м. Поэтъ. Чого стоїть Шевченко яко поет народиш. К. Оп. 115.
Сучасні словники
Поет -а, ч. 1》 Автор літературних віршованих, прозових і драматичних поетичних творів.
Автор віршованих поетичних творів.
Художник будь-якого виду мистецтва, твори якого відзначаються поетичністю.
Той, хто оспівує, прославляє що-небудь; співець.
2》 Той, хто поетично сприймає дійсність, поетично ставиться до навколишнього світу.
Поет, а, чол.
1. Автор літературних віршованих, прозових і драматичних поетичних творів.
Шевченко був поетом-борцем, найкращим діячем громадським (Павло Грабовський, III, 1960, 125);
Не жрець, не вождь, а робітник — Поета справжнього імення... (Максим Рильський, I, 1960, 281);
Автор віршованих поетичних творів.
Окремі вірші відомих українських поетів — П. Тичини, М. Рильського, М. Бажана були вміщені під час декади української культури на сторінках польських газет і журналів (Вісник АН УРСР, 9, 1957, 22);
Художник будь-якого виду мистецтва, твори якого відзначаються поетичністю. Одного щастя бажаю я: забути, забуть все на світі, забуть гидкий час, нікчемних людей. — ніби говорять мелодії поета-композитора (Нечуй-Левицький, III, 1956, 306);
Той, хто оспівує, прославляє що-небудь; співець. Читаючи їх [вірші], не знаєш, кому оддати перевагу: чи поетові боротьби, чи поетові-лірикові, співцеві кохання і настроїв (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 41);
Андрій Головко — поет села. І справа не лише в самому задумі чи у виборі героїв.. Справа.. в усьому духові прози Головка (Радянське літературознавство, 12, 1967, 57).
2. Той, хто поетично сприймає дійсність, поетично ставиться до навколишнього світу.
— Пане доктор! — строго перебила його Целя. — Не вдавайте з себе поета! Се вам дуже не до лиця. Кілько разів ви говорили про себе, що ви чоловік практичний. То говоріть же по-свойому [по-своєму], практично (Іван Франко, II, 1950, 335);
Ілюстрації
|
|
|
|
