Відмінності між версіями «Уговтати»
(Створена сторінка: '''Уговтати, -ся. '''См. '''Уговтувати, -ся. ''' Категорія:Уг) |
|||
| (не показано 3 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Уговтати, -ся. '''См. '''Уговтувати, -ся. ''' | '''Уговтати, -ся. '''См. '''Уговтувати, -ся. ''' | ||
[[Категорія:Уг]] | [[Категорія:Уг]] | ||
| + | УГО́ВТУВАТИ (ВГО́ВТУВАТИ), ую, уєш, недок., УГО́ВТАТИ (ВГО́ВТАТИ), аю, аєш, док., розм. | ||
| + | |||
| + | 1. Умовляти, переконуючи, схиляючи до чогось. — То така. Вона кого хочеш уговтає, — засміялася Христя (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 54). | ||
| + | |||
| + | 2. Те саме, що угамовувати 1. — Ніяк не вговтаю татуся. Лементує, приндиться, а спитати б чого? Бач, спалила його старий костюм (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 154); Насилу мати вгамувала, вговтала синка, вклала в постіль, приспала (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 282); — Атож! Вони в мене слухняні, — гордо промовила Докія. — Та й на очах у свекрухи. Коли що, то Чумачиха їх швидко вговтає... (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 53). | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 16:23, 21 жовтня 2018
Уговтати, -ся. См. Уговтувати, -ся. УГО́ВТУВАТИ (ВГО́ВТУВАТИ), ую, уєш, недок., УГО́ВТАТИ (ВГО́ВТАТИ), аю, аєш, док., розм.
1. Умовляти, переконуючи, схиляючи до чогось. — То така. Вона кого хочеш уговтає, — засміялася Христя (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 54).
2. Те саме, що угамовувати 1. — Ніяк не вговтаю татуся. Лементує, приндиться, а спитати б чого? Бач, спалила його старий костюм (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 154); Насилу мати вгамувала, вговтала синка, вклала в постіль, приспала (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 282); — Атож! Вони в мене слухняні, — гордо промовила Докія. — Та й на очах у свекрухи. Коли що, то Чумачиха їх швидко вговтає... (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 53).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
