Відмінності між версіями «Гибіти»
(Створена сторінка: '''Гибіти, -бію, -єш, '''''гл. ''Хирѣть, болѣть, страдать отъ недостатка чего-либо. ''Гибіла, гибі...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Гибіти, -бію, -єш, '''''гл. ''Хирѣть, болѣть, страдать отъ недостатка чего-либо. ''Гибіла, гибіла моя ненька, поки і зовсім лягла. ''Переясл. у. ''Мусимо гибіти, бо нема в що вдягтися добре. '' | '''Гибіти, -бію, -єш, '''''гл. ''Хирѣть, болѣть, страдать отъ недостатка чего-либо. ''Гибіла, гибіла моя ненька, поки і зовсім лягла. ''Переясл. у. ''Мусимо гибіти, бо нема в що вдягтися добре. '' | ||
[[Категорія:Ги]] | [[Категорія:Ги]] | ||
| + | |||
| + | <big> | ||
| + | ЗНАЧЕННЯ:</big> | ||
| + | 1. Зазнавати труднощів від нестачі чого-небудь; страждати. — Дощ, лиха година, а я приткнуся до стіни та так і гибію (Панас Мирний, III, 1954, 164); Що ж було їм хоч раніш так сказати, то ти б не гибіла цілі свята чорт зна над чим! (Леся Українка, V, 1956, 217); Мерзла, гибіла на тих буряках, боса-босісінька (Андрій Головко, II, 1957, 87). | ||
| + | 2. Нездужати, хворіти. — Яке здоров'я?.. — одказав він стиха та зглуха. — Гибію. Слабую дуже на голову й на очі (Марко Вовчок, Вибр., 1937, 217). | ||
| + | <big>СИНОНІМИ:</big> | ||
| + | МУ́ЧИТИСЯ (зазнавати мук, фізичних або моральних страждань), СТРАЖДА́ТИ, МОРДУВА́ТИСЯ, КОНА́ТИ, ГИ́НУТИ, ПОГИБА́ТИ, КАТУВА́ТИСЯ, КАРА́ТИСЯ, КАРТА́ТИСЯ, ГРИ́ЗТИСЯ, ТЕРЗА́ТИСЯ, З’ЇДА́ТИСЯ (зазнавати моральних мук, перев. докоряючи собі, звинувачуючи себе в чомусь); ТОМИ́ТИСЯ, МАРУ́ДИТИСЯ(зазнавати моральних мук, нудьгуючи); МА́ЯТИСЯ (переживати моральні муки від неспокою, думок тощо); ТЕРПІ́ТИ;ПОТЕРПА́ТИ( від холоду, голоду, спраги тощо); ЗНЕМАГА́ТИ (від ран, болю, перебуваючи під гнітом; втративши волю, права і т. ін.); ПРОПАДА́ТИ (в неволі, в’язниці тощо); ХВОРІ́ТИ(бути хворим, мати якусь хворобу), НЕЗДУ́ЖАТИ, СЛАБУВА́ТИ, НЕДУГУВАТИ, НЕДУ́ЖАТИ, СЛАБІ́ТИ, ХОРІ́ТИ ., ХВОРУВА́ТИ[ХОРУВА́ТИдіал.]; СТРАЖДА́ТИ (довго; мати певну хворобу); ЛЕЖА́ТИ, ВАЛЯ́ТИСЯ (не вставати з постелі через хворобу); НЕДОМАГА́ТИ, КВО́ЛИТИСЯрозм., КВОЛІ́ТИрозм. (почувати себе слабим, недужим); ХИРІ́ТИ, ЧА́ХНУТИ, ЧЕ́ВРІТИ (довго, виснажуючись, худнучи) | ||
Версія за 15:23, 21 жовтня 2018
Гибіти, -бію, -єш, гл. Хирѣть, болѣть, страдать отъ недостатка чего-либо. Гибіла, гибіла моя ненька, поки і зовсім лягла. Переясл. у. Мусимо гибіти, бо нема в що вдягтися добре.
ЗНАЧЕННЯ: 1. Зазнавати труднощів від нестачі чого-небудь; страждати. — Дощ, лиха година, а я приткнуся до стіни та так і гибію (Панас Мирний, III, 1954, 164); Що ж було їм хоч раніш так сказати, то ти б не гибіла цілі свята чорт зна над чим! (Леся Українка, V, 1956, 217); Мерзла, гибіла на тих буряках, боса-босісінька (Андрій Головко, II, 1957, 87). 2. Нездужати, хворіти. — Яке здоров'я?.. — одказав він стиха та зглуха. — Гибію. Слабую дуже на голову й на очі (Марко Вовчок, Вибр., 1937, 217). СИНОНІМИ: МУ́ЧИТИСЯ (зазнавати мук, фізичних або моральних страждань), СТРАЖДА́ТИ, МОРДУВА́ТИСЯ, КОНА́ТИ, ГИ́НУТИ, ПОГИБА́ТИ, КАТУВА́ТИСЯ, КАРА́ТИСЯ, КАРТА́ТИСЯ, ГРИ́ЗТИСЯ, ТЕРЗА́ТИСЯ, З’ЇДА́ТИСЯ (зазнавати моральних мук, перев. докоряючи собі, звинувачуючи себе в чомусь); ТОМИ́ТИСЯ, МАРУ́ДИТИСЯ(зазнавати моральних мук, нудьгуючи); МА́ЯТИСЯ (переживати моральні муки від неспокою, думок тощо); ТЕРПІ́ТИ;ПОТЕРПА́ТИ( від холоду, голоду, спраги тощо); ЗНЕМАГА́ТИ (від ран, болю, перебуваючи під гнітом; втративши волю, права і т. ін.); ПРОПАДА́ТИ (в неволі, в’язниці тощо); ХВОРІ́ТИ(бути хворим, мати якусь хворобу), НЕЗДУ́ЖАТИ, СЛАБУВА́ТИ, НЕДУГУВАТИ, НЕДУ́ЖАТИ, СЛАБІ́ТИ, ХОРІ́ТИ ., ХВОРУВА́ТИ[ХОРУВА́ТИдіал.]; СТРАЖДА́ТИ (довго; мати певну хворобу); ЛЕЖА́ТИ, ВАЛЯ́ТИСЯ (не вставати з постелі через хворобу); НЕДОМАГА́ТИ, КВО́ЛИТИСЯрозм., КВОЛІ́ТИрозм. (почувати себе слабим, недужим); ХИРІ́ТИ, ЧА́ХНУТИ, ЧЕ́ВРІТИ (довго, виснажуючись, худнучи)
