Відмінності між версіями «Їдення»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Їде́ння, -ня, '''''с. ''Ѣда, кушанье. ''Послав йому усякого питення, їдення і горілок усяких. ''...)
 
 
(не показано 8 проміжних версій цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Їде́ння, -ня, '''''с. ''Ѣда, кушанье. ''Послав йому усякого питення, їдення і горілок усяких. ''Ном. № 14007.  
 
'''Їде́ння, -ня, '''''с. ''Ѣда, кушанье. ''Послав йому усякого питення, їдення і горілок усяких. ''Ном. № 14007.  
 
[[Категорія:Ід,Їд]]
 
[[Категорія:Ід,Їд]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
 +
'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''
 +
 +
ЇДА́, и, жін.
 +
 +
1. Дія за значенням їсти 1. Жвавій Прісьці обридла така повільна їда (Леся Українка, III, 1952, 667); Марусяк саме в сю хвилю їв щось. Ґаздині ніяково було перебивати їду (Гнат Хоткевич, II, 1966, 194); — Щось апетиту нема. — А ти їж: апетит, приходить під час їди (Андрій Головко, I, 1957, 459).
 +
 +
2. розм., рідко. Те саме, що їжа 1. — А вареники — се ж найкраща їда! — додав він (Панас Мирний, IV, 1955, 364); — Сіно перетоптали за зиму, а з житньої соломи що за їда? Даємо коровам, так що ж із неї за користь? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 112).
 +
 +
'''E-slovnik
 +
Тлумачний словник української мови'''
 +
 +
1) Дія за знач. їсти 1).
 +
2) розм., рідко. Те саме, що їжа 1).
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Еда.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Еда 2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Еда 3.jpeg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Еда 4.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
 +
==Див. також==
 +
Камбоджійцями і філіпінцями вживається в їжу качине яйце, в якому вже сформувався зародок птиці 19-20 денного віку, в якому проглядаються сформовані дзьоб і кістки. Страва вважається делікатесом. Назва страви — балут.
 +
 +
Статистичний європеєць викидає протягом року 179 кілограмів харчів.
 +
 +
У письменників XIX ст. їжа часто виступала предметом опису (І. Котляревський «Енеїда»), а інколи й назвою твору: «Пархомове снідання» Г. Квітки-Основ’яненка; Ю. Федькович у своїй літературній казці «Від чого море солоне» зобразив не саму їжу, а всі ті предмети побуту, які її стосуються; М. Черемшина в оповіданні «За мачуху молоденьку...» звертається до розгорнутого описання українських національних страв, які споживали на весіллі
 +
 +
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%87%D0%B6%D0%B0 Їжа]
 +
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F Кулінарія]
 +
 +
==Джерела та література==
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 +
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 14:58, 21 жовтня 2018

Їде́ння, -ня, с. Ѣда, кушанье. Послав йому усякого питення, їдення і горілок усяких. Ном. № 14007.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЇДА́, и, жін.

1. Дія за значенням їсти 1. Жвавій Прісьці обридла така повільна їда (Леся Українка, III, 1952, 667); Марусяк саме в сю хвилю їв щось. Ґаздині ніяково було перебивати їду (Гнат Хоткевич, II, 1966, 194); — Щось апетиту нема. — А ти їж: апетит, приходить під час їди (Андрій Головко, I, 1957, 459).

2. розм., рідко. Те саме, що їжа 1. — А вареники — се ж найкраща їда! — додав він (Панас Мирний, IV, 1955, 364); — Сіно перетоптали за зиму, а з житньої соломи що за їда? Даємо коровам, так що ж із неї за користь? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 112).

E-slovnik Тлумачний словник української мови

1) Дія за знач. їсти 1). 2) розм., рідко. Те саме, що їжа 1).

Ілюстрації

Еда.jpg Еда 2.jpg Еда 3.jpeg Еда 4.jpg

Медіа

Див. також

Камбоджійцями і філіпінцями вживається в їжу качине яйце, в якому вже сформувався зародок птиці 19-20 денного віку, в якому проглядаються сформовані дзьоб і кістки. Страва вважається делікатесом. Назва страви — балут.

Статистичний європеєць викидає протягом року 179 кілограмів харчів.

У письменників XIX ст. їжа часто виступала предметом опису (І. Котляревський «Енеїда»), а інколи й назвою твору: «Пархомове снідання» Г. Квітки-Основ’яненка; Ю. Федькович у своїй літературній казці «Від чого море солоне» зобразив не саму їжу, а всі ті предмети побуту, які її стосуються; М. Черемшина в оповіданні «За мачуху молоденьку...» звертається до розгорнутого описання українських національних страв, які споживали на весіллі

Джерела та література

Зовнішні посилання