Відмінності між версіями «Бабизна»
(Короткі зміни) |
|||
| Рядок 25: | Рядок 25: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фото |x140px]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: фото.png|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: фото1.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: фото1.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: фото2.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: фото2.png|x140px]] | ||
Поточна версія на 14:49, 21 жовтня 2018
Бабизна, -ни, ж. Наслѣдство отъ бабки. Ця хата ще моя бабизна.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
. БАБИ́ЗНА, и, жін., заст. Майнова спадщина, що залишилася після баби (див. баба 1 у 1 знач.). Ця хата ще моя бабизна (Словник Грінченка).===Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка===
УКРЛІТ.ORG_Cловник
БАБИ́ЗНА, и, ж., заст. Майнова спадщина, що залишилася після баби (див. ба́ба1 у 1 знач.). Ця хата ще моя бабизна (Сл. Гр.). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 76. Баби́зна, ни, ж. Наслѣдство отъ ба́бки. Ця хата ще моя бабизна. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 13. баби́зна = бабівщи́на — майнова спадщина, що залишилася після баби. Ця хата ще моя бабизна(Словник Грінченка). Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідни
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
1.1. 1бабизна — и, ж., заст. Майнова спадщина, що залишилася після баби (див. баба I у 1 знач.) … Український тлумачний словник 1.2. 2бабизна — іменник жіночого роду рідко … Орфографічний словник української мови
Ілюстрації
| x140px | 
|
|
