Відмінності між версіями «Перебендювати»
(Створена сторінка: '''Перебендювати, -дюю, -єш, '''''гл. ''1) Капризничать, привередничать. ''Не перебендюй бо так до...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Перебендювати, -дюю, -єш, '''''гл. ''1) Капризничать, привередничать. ''Не перебендюй бо так довго, Солопію! ''Г. Арт. (О. 1861. III. 94). 2) Болтать. | + | ==Cловник Грінченка== |
| + | '''Перебендювати, -дюю, -єш, '''''гл. ''1) Капризничать, привередничать. ''Не перебендюй бо так довго, Солопію! ''Г. Арт. (О. 1861. III. 94). 2) Болтать. | ||
| + | [[Файл:138338_or.jpg|thumb|]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/perebendjuvaty Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| + | '''ПЕРЕБЕНДЮВАТИ''', юю, юєш, недок., розм. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | 1. Те саме, що вередувати. — Не перебендюй-бо так довго, Солопію! Бо я горох сама, де схочу, там посію; Сама я й викошу, як треба, на покіс, І ось тобі тогді я дулю дам під ніс!.. (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 59); — Положи свою панєнку вздовж лавки, візьми два дубці, та вдвох як вмолотимо її, наче сирий сніп, одразу покине перебендювати, шовковою і ґречною стане (Михайло Стельмах, I, 1962, 278). | ||
| + | |||
| + | 2. Говорити багатослівно, звичайно пересипаючи свою мову жартами. Ішов Іван у ліс із сокирою за ременем та й бурчав і кляв ненастанно. Прийшов, сів на старім пеньку, щоби хвилю відпочити, але не переставав бурчати та перебендювати (Іван Франко, III, 1950, 127). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 122. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ===[https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 Словник синонімів]=== | ||
| + | |||
| + | '''БАЗІ́КАТИ'''розм. (багато, беззмістовно говорити; говорити, розмовляти про щось незначне, наістотне), '''РОЗБАЗІ́КУВАТИ'''підсил. зневажл.,'''ПАТЯ́КАТИ'''зневажл.,'''РОЗПАТЯ́КУВАТИ'''підсил. зневажл.,'''ПАСТАЛА́КАТИ'''зневажл., '''ПАЩЕКУВА́ТИ'''зневажл.,'''ГАЛДИ́КАТИ'''зневажл.,'''ШКАБАРЧА́ТИ'''зневажл.,'''СЛЕБЕЗУВА́ТИ[СЛЕБІЗУВА́ТИ]'''розм., '''МАРНОСЛО́ВИТИ'''рідше,'''ГАЛА́КАТИ'''розм. рідше, '''ҐАЛАМА́ҐАТИ'''діал.; '''ТЕРЕВЕ́НИТИ'''зневажл.,'''ЛЕПЕТА́ТИ'''розм.,'''ЛОПОТА́ТИ[ЛОПОТІ́ТИ]'''розм. (говорити про щось незначне, несерйозне); БАЛЯНДРА́СИТИрозм.,БАЛАГУ́РИТИрозм. рідше,ПЕРЕБЕНДЮВА́ТИрозм. рідше (пересипаючи мову жартами);ПРОСТОРІ́КУВАТИ[ПРОСТОРІ́КАТИ]розм., РОЗБАЛА́КУВАТИрозм.,РОЗГЛАГО́ЛЬСТВУВАТИрозм. (багато, часто беззмістовно, але з претензією, пишномовно і т. ін.). Так вони й життя прожили вкупі - Мотря пащекувала, базікала за десятьох, а Ягор мовчав, як глухий (О. Копиленко); Він [сторож], поклавши хлудину на плече, миролюбно патякає в гурті школярів, що тепер цікаво обступили його колом (С. Васильченко); Марко теревенив і розпатякував цілу дорогу (Григорій Тютюнник); - Мені ще мати, коли я маленьким був, казала - не пасталакай багато, у людей вуха болітимуть (А. Хижняк); Довго гомоніли, галдикали, били та морочили голову [бурсаки], дошукуючись - де ж справді взялася на селі ця таємнича Оксана (С. Васильченко); - Дядьку Кузьмо, ви.. не застрельте мене отут у сараї, - настрашеним голосом просив Джмелик. - Щитай, що й пристрелю, коли будеш отак шкабарчати (Григорій Тютюнник); Параска рада, слебезує по всьому місту, який у неї син розумний (Панас Мирний); І тут не дозволяє [Богдан Михайлович], аби слова стерлися, зашмарували чи змазали суть. Не марнословив, говорив, що на мислі мав (В. Большак); Біля парників уже галакало жіноцтво, озброєне лопатами і граблями (М. Стельмах); - Ії мама тут! Он там стоїть із моїм чоловіком коло брами та й лопотить (О. Кобилянська); Ті [парубки] було зійдуться на вечорниці.. та як стануть баляндрасить, то й мертвий би розреготався... (О. Стороженко); Ернест усім тягарем свого тіла повісивсь на Начковім плечі і почав просторікувати без перерви (І. Франко). - Пор. верзти́, 2. говори́ти, 2. торохті́ти. | ||
| + | ВЕРЕДУВА́ТИ (поводити себе капризно, виявляти примхи), КАПРИЗУВА́ТИ, ВИГА́ДУВАТИ, ПЕРЕБИРА́ТИ, ГЕ́ДЗАТИСЯрозм.,ГЕ́ДЗКАТИСЯрозм.,КОВЕРЗУВА́ТИ[КАВЕРЗУВА́ТИ]розм.,КОМИ́ЗИТИСЯрозм.,МАРУ́ДИТИрозм.,ВИТРЕБЕ́НЬКУВАТИрозм.,ПЕРЕБЕ́НДЮВАТИрозм.,ХИМЕ́РИТИрозм.,ХИМЕРУВА́ТИрозм.,ПРИ́МХАТИдіал.Вдень найчастіше він нудивсь, або ходив похмурий, сердитий, вередував (М. Коцюбинський); - Добре, візьму і тебе, тільки.. не капризуй, а то з дороги поверну назад (М. Чабанівський); - Зараз почне вигадувати. Все не по його, не по йому (Панас Мирний); [Наталка:] Не рівняйте мене, пане виборний, з городянками: я не вередую і не перебираю женихами (І. Котляревський); - Та ну! Не ґедзкайся! виймай лиш ключ мерщій (П. Гулак-Артемовський); Онися коверзувала ще й любила допікати до живих печінок (І. Нечуй-Левицький); Через тиждень кличуть її у двір.. - Не піду я. Хай сюди присилає [провіант]! - каверзувала вже Оришка (Панас Мирний); - Тут і мала дитина бачить вигоду, а він комизиться... (В. Кучер); - Не люблю, коли молодий, здоровий, гарний чоловік отак нудить та марудить (І. Франко); - Кожна дівка, поки не вийшла заміж, то й добра, а як зв’язала руки, то зараз і почне витребенькувати... І те не так, і друге не по ній!.. (Панас Мирний); - Чи швидко підемо заміж, чи ще довгенько будемо перебендювати? - спитала мати в дочки (І. Нечуй-Левицький); - Дитина чогось химерить сьогодні (Ірина Вільде); А ти мати, чи ні своїй дочці? Як почне він [чоловік] примхати, то ти й рученьки попустиш (Марко Вовчок). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
[[Категорія:Пе]] | [[Категорія:Пе]] | ||
Версія за 12:03, 21 жовтня 2018
Зміст
Cловник Грінченка
Перебендювати, -дюю, -єш, гл. 1) Капризничать, привередничать. Не перебендюй бо так довго, Солопію! Г. Арт. (О. 1861. III. 94). 2) Болтать.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПЕРЕБЕНДЮВАТИ, юю, юєш, недок., розм.
1. Те саме, що вередувати. — Не перебендюй-бо так довго, Солопію! Бо я горох сама, де схочу, там посію; Сама я й викошу, як треба, на покіс, І ось тобі тогді я дулю дам під ніс!.. (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 59); — Положи свою панєнку вздовж лавки, візьми два дубці, та вдвох як вмолотимо її, наче сирий сніп, одразу покине перебендювати, шовковою і ґречною стане (Михайло Стельмах, I, 1962, 278).
2. Говорити багатослівно, звичайно пересипаючи свою мову жартами. Ішов Іван у ліс із сокирою за ременем та й бурчав і кляв ненастанно. Прийшов, сів на старім пеньку, щоби хвилю відпочити, але не переставав бурчати та перебендювати (Іван Франко, III, 1950, 127).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 122.
Словник синонімів
БАЗІ́КАТИрозм. (багато, беззмістовно говорити; говорити, розмовляти про щось незначне, наістотне), РОЗБАЗІ́КУВАТИпідсил. зневажл.,ПАТЯ́КАТИзневажл.,РОЗПАТЯ́КУВАТИпідсил. зневажл.,ПАСТАЛА́КАТИзневажл., ПАЩЕКУВА́ТИзневажл.,ГАЛДИ́КАТИзневажл.,ШКАБАРЧА́ТИзневажл.,СЛЕБЕЗУВА́ТИ[СЛЕБІЗУВА́ТИ]розм., МАРНОСЛО́ВИТИрідше,ГАЛА́КАТИрозм. рідше, ҐАЛАМА́ҐАТИдіал.; ТЕРЕВЕ́НИТИзневажл.,ЛЕПЕТА́ТИрозм.,ЛОПОТА́ТИ[ЛОПОТІ́ТИ]розм. (говорити про щось незначне, несерйозне); БАЛЯНДРА́СИТИрозм.,БАЛАГУ́РИТИрозм. рідше,ПЕРЕБЕНДЮВА́ТИрозм. рідше (пересипаючи мову жартами);ПРОСТОРІ́КУВАТИ[ПРОСТОРІ́КАТИ]розм., РОЗБАЛА́КУВАТИрозм.,РОЗГЛАГО́ЛЬСТВУВАТИрозм. (багато, часто беззмістовно, але з претензією, пишномовно і т. ін.). Так вони й життя прожили вкупі - Мотря пащекувала, базікала за десятьох, а Ягор мовчав, як глухий (О. Копиленко); Він [сторож], поклавши хлудину на плече, миролюбно патякає в гурті школярів, що тепер цікаво обступили його колом (С. Васильченко); Марко теревенив і розпатякував цілу дорогу (Григорій Тютюнник); - Мені ще мати, коли я маленьким був, казала - не пасталакай багато, у людей вуха болітимуть (А. Хижняк); Довго гомоніли, галдикали, били та морочили голову [бурсаки], дошукуючись - де ж справді взялася на селі ця таємнича Оксана (С. Васильченко); - Дядьку Кузьмо, ви.. не застрельте мене отут у сараї, - настрашеним голосом просив Джмелик. - Щитай, що й пристрелю, коли будеш отак шкабарчати (Григорій Тютюнник); Параска рада, слебезує по всьому місту, який у неї син розумний (Панас Мирний); І тут не дозволяє [Богдан Михайлович], аби слова стерлися, зашмарували чи змазали суть. Не марнословив, говорив, що на мислі мав (В. Большак); Біля парників уже галакало жіноцтво, озброєне лопатами і граблями (М. Стельмах); - Ії мама тут! Он там стоїть із моїм чоловіком коло брами та й лопотить (О. Кобилянська); Ті [парубки] було зійдуться на вечорниці.. та як стануть баляндрасить, то й мертвий би розреготався... (О. Стороженко); Ернест усім тягарем свого тіла повісивсь на Начковім плечі і почав просторікувати без перерви (І. Франко). - Пор. верзти́, 2. говори́ти, 2. торохті́ти. ВЕРЕДУВА́ТИ (поводити себе капризно, виявляти примхи), КАПРИЗУВА́ТИ, ВИГА́ДУВАТИ, ПЕРЕБИРА́ТИ, ГЕ́ДЗАТИСЯрозм.,ГЕ́ДЗКАТИСЯрозм.,КОВЕРЗУВА́ТИ[КАВЕРЗУВА́ТИ]розм.,КОМИ́ЗИТИСЯрозм.,МАРУ́ДИТИрозм.,ВИТРЕБЕ́НЬКУВАТИрозм.,ПЕРЕБЕ́НДЮВАТИрозм.,ХИМЕ́РИТИрозм.,ХИМЕРУВА́ТИрозм.,ПРИ́МХАТИдіал.Вдень найчастіше він нудивсь, або ходив похмурий, сердитий, вередував (М. Коцюбинський); - Добре, візьму і тебе, тільки.. не капризуй, а то з дороги поверну назад (М. Чабанівський); - Зараз почне вигадувати. Все не по його, не по йому (Панас Мирний); [Наталка:] Не рівняйте мене, пане виборний, з городянками: я не вередую і не перебираю женихами (І. Котляревський); - Та ну! Не ґедзкайся! виймай лиш ключ мерщій (П. Гулак-Артемовський); Онися коверзувала ще й любила допікати до живих печінок (І. Нечуй-Левицький); Через тиждень кличуть її у двір.. - Не піду я. Хай сюди присилає [провіант]! - каверзувала вже Оришка (Панас Мирний); - Тут і мала дитина бачить вигоду, а він комизиться... (В. Кучер); - Не люблю, коли молодий, здоровий, гарний чоловік отак нудить та марудить (І. Франко); - Кожна дівка, поки не вийшла заміж, то й добра, а як зв’язала руки, то зараз і почне витребенькувати... І те не так, і друге не по ній!.. (Панас Мирний); - Чи швидко підемо заміж, чи ще довгенько будемо перебендювати? - спитала мати в дочки (І. Нечуй-Левицький); - Дитина чогось химерить сьогодні (Ірина Вільде); А ти мати, чи ні своїй дочці? Як почне він [чоловік] примхати, то ти й рученьки попустиш (Марко Вовчок).
