Відмінності між версіями «Схованка»
(Створена сторінка: '''Схованка, -ки, '''''ж. ''Тайникъ, мѣсто гдѣ прячется что-либо. ''Та й добру ж схованку він собі...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Схованка, -ки, '''''ж. ''Тайникъ, мѣсто гдѣ прячется что-либо. ''Та й добру ж схованку він собі зробив, ніяк не знайдеш. Дочка вам схованки покаже, де, як лежить моє добро. ''Греб. 338. '''Віддати до схо́ванки, на схо́ванку'''. Отдать на храненіе. ''Собаки та й оддали сю расписку на схованку котам. ''О. 1861. V. 72. | '''Схованка, -ки, '''''ж. ''Тайникъ, мѣсто гдѣ прячется что-либо. ''Та й добру ж схованку він собі зробив, ніяк не знайдеш. Дочка вам схованки покаже, де, як лежить моє добро. ''Греб. 338. '''Віддати до схо́ванки, на схо́ванку'''. Отдать на храненіе. ''Собаки та й оддали сю расписку на схованку котам. ''О. 1861. V. 72. | ||
[[Категорія:Сх]] | [[Категорія:Сх]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | . СХОВАНКА 1, и, жін. | ||
| + | 1. Дія за значенням сховати. Плавні були добрим місцем схованки краденого (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 375). | ||
| + | Віддати (здати, оддати і т. ін.) до схованки (на схованку) кому — віддати (здати, оддати і т. ін.) що-небудь комусь, щоб заховав, зберіг. — А навіщо ж ви дали гроші шинкарці до схованки? (Нечуй-Левицький, I, 1956, -55); [Олена:] Сьогодні вже знімемо цю форму зовсім і здамо її вам, мамо, на схованку (Захар Мороз, П'єси, 1959, 113). | ||
| + | 2. Місце таємного зберігання чогось або перебування кого-небудь; потайник. [Катря:] Павле! У чоловіка, в схованці, лежать гроші, мало не дві сотні, я возьму [візьму] їх (Марко Кропивницький, II, 1958, 380); Тут [в хижі] надійна схованка для Лукашевого скарбу (Олесь Донченко, VI, 1957, 115); В нього були і такі книги, що десь надворі лежали в потаємних схованках (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 17); У них на двох один ключ від хати, але схованку всяк має свою. Парася ховає ключа на сінешнім віконечку, а Громський — в дуплі старенької груші (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 356); * Образно. Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова, бо вона не що інше, як жива схованка людського духу (Панас Мирний, V, 1955, 308). | ||
| + | 3. Місце, де можна сховатися від кого-, чого-небудь, знайти притулок, захист і т. ін.; схов, укриття. На те ж і опришок, аби вміти вибирати схованки: не раз сто очей пушкарських повзало по тім місці, де, зігнувшися й не дишучи, сидів Марусяк (Гнат Хоткевич, II, 1966, 189); По яких тільки льохах, по яких схованках не доводилось їм сидіти цілими місяцями, щоб уникнути німецької каторги (Юрій Яновський, V, 1959, 181); Її ніхто не міг бачити, а вона з своєї схованки могла спостерігати все (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 52); Уважно оглядаючи каміння, він помалу просувався вперед, витягаючи крабів із схованок, куди вони позалазили, чекаючи припливу (Іван Багмут, Щасливий день.., 1959, 118); | ||
| + | // Споруда, пристосування і т. ін., що захищає від кого-, чого-небудь. Флот ..стоїть по військових схованках (Юрій Яновський, II, 1958, 114); В тих бункерах зберігалось вино, а тепер вони правили за зручні схованки для есесівських ватаг (Олесь Гончар, III, 1959, 376); * Образно. Його широке вилицювате обличчя було безмежно добрим, а гострі лукаві очиці довірливо ховались на цей час у своїх по-монгольському вузьких схованках (Олесь Гончар, III, 1959, 188). | ||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник ]=== | ||
| + | СХО́ВАНКА1, и, ж. | ||
| + | 1. Дія за знач. сховат́и. Плавні були добрим місцем схованки краденого (Коцюб., І, 1955, 375). | ||
| + | Відда́ти (зда́ти, одда́ти і т. ін.) до схо́ванки (на схо́ванку) кому — віддати (здати, оддати і т. ін.) що-небудь комусь, щоб заховав, зберіг. — А навіщо ж ви дали гроші шинкарці до схованки? (Н.-Лев., І, 1956, 55); [Олена:] Сьогодні вже знімемо цю форму зовсім і здамо її вам, мамо, на схованку (Мороз, П’єси, 1959, 113). | ||
| + | 2. Місце таємного зберігання чогось або перебування кого-небудь; потайник. [Катря:] Павле! У чоловіка, в схованці, лежать гроші, мало не дві сотні, я возьму (візьму] їх (Кроп., II, 1958, 380); Тут [в хижі] надійна схованка для Лукашевого скарбу (Донч., VI, 1957, 115); В нього були і такі книги, що десь надворі лежали в потаємних схованках (Чорн., Визвол. земля, 1950, 17); У них на двох один ключ від хати, але схованку всяк має свою. Парася ховає ключа на сінешнім віконечку, а Громський — в дуплі старенької груші (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 356); * Образно. Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова, бо вона не що інше, як жива схованка людського духу (Мирний, V, 1955, 308). | ||
| + | 3. Місце, де можна сховатися від кого-, чого-небудь, знайти притулок, захист і т. ін.; схов, укриття. На те ж і опришок, аби вміти вибирати схованки: не раз сто очей пушкарських повзало по тім місці, де, зігнувшися й не дишучи, сидів Марусяк (Хотк., II, 1966, 189); По яких тільки льохах, по яких схованках не доводилось їм сидіти цілими місяцями, щоб уникнути німецької каторги (Ю. Янов., V, 1959, 181); Її ніхто не міг бачити, а вона з своєї схованки могла спостерігати все (Коз., Сальвія, 1959, 52); Уважно оглядаючи каміння, він помалу просувався вперед, витягаючи крабів із схованок, куди вони позалазили, чекаючи припливу (Багмут, Щасл. день.., 1959, 118); // Споруда, пристосування і т. ін., що захищає від кого-, чого-небудь. Флот ..стоїть по військових схованках (Ю. Янов., II, 1958, 114); В тих бункерах зберігалось вино, а тепер вони правили за зручні схованки для есесівських ватаг (Гончар, III, 1959, 376); * Образно. Його широке вилицювате обличчя було безмежно добрим, а гострі лукаві очиці довірливо ховались на цей час у своїх по-монгольському вузьких схованках (Гончар, III, 1959, 188). | ||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
| + | Схованка — I и, ж. 1) Дія за знач. сховати. •• Відда/ти до схо/ванки (на схо/ванку) кому віддати що небудь комусь, щоб заховав, зберіг. 2) Місце таємного зберігання чогось або перебування кого небудь; потайник. | ||
| + | Схованка — (місце таємного зберігання чогось / перебування кого н.), схов, сховище, сховок, схрон, потайник, тайник, хованка, переховок Пор. укриття. | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Прямець.PNG|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|7N8Ryqow59U }} | ||
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | ===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
| + | |||
| + | ===[адреса посилання]=== | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Версія за 21:59, 20 жовтня 2018
Схованка, -ки, ж. Тайникъ, мѣсто гдѣ прячется что-либо. Та й добру ж схованку він собі зробив, ніяк не знайдеш. Дочка вам схованки покаже, де, як лежить моє добро. Греб. 338. Віддати до схо́ванки, на схо́ванку. Отдать на храненіе. Собаки та й оддали сю расписку на схованку котам. О. 1861. V. 72.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
. СХОВАНКА 1, и, жін. 1. Дія за значенням сховати. Плавні були добрим місцем схованки краденого (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 375).
Віддати (здати, оддати і т. ін.) до схованки (на схованку) кому — віддати (здати, оддати і т. ін.) що-небудь комусь, щоб заховав, зберіг. — А навіщо ж ви дали гроші шинкарці до схованки? (Нечуй-Левицький, I, 1956, -55); [Олена:] Сьогодні вже знімемо цю форму зовсім і здамо її вам, мамо, на схованку (Захар Мороз, П'єси, 1959, 113).
2. Місце таємного зберігання чогось або перебування кого-небудь; потайник. [Катря:] Павле! У чоловіка, в схованці, лежать гроші, мало не дві сотні, я возьму [візьму] їх (Марко Кропивницький, II, 1958, 380); Тут [в хижі] надійна схованка для Лукашевого скарбу (Олесь Донченко, VI, 1957, 115); В нього були і такі книги, що десь надворі лежали в потаємних схованках (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 17); У них на двох один ключ від хати, але схованку всяк має свою. Парася ховає ключа на сінешнім віконечку, а Громський — в дуплі старенької груші (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 356); * Образно. Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова, бо вона не що інше, як жива схованка людського духу (Панас Мирний, V, 1955, 308). 3. Місце, де можна сховатися від кого-, чого-небудь, знайти притулок, захист і т. ін.; схов, укриття. На те ж і опришок, аби вміти вибирати схованки: не раз сто очей пушкарських повзало по тім місці, де, зігнувшися й не дишучи, сидів Марусяк (Гнат Хоткевич, II, 1966, 189); По яких тільки льохах, по яких схованках не доводилось їм сидіти цілими місяцями, щоб уникнути німецької каторги (Юрій Яновський, V, 1959, 181); Її ніхто не міг бачити, а вона з своєї схованки могла спостерігати все (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 52); Уважно оглядаючи каміння, він помалу просувався вперед, витягаючи крабів із схованок, куди вони позалазили, чекаючи припливу (Іван Багмут, Щасливий день.., 1959, 118); // Споруда, пристосування і т. ін., що захищає від кого-, чого-небудь. Флот ..стоїть по військових схованках (Юрій Яновський, II, 1958, 114); В тих бункерах зберігалось вино, а тепер вони правили за зручні схованки для есесівських ватаг (Олесь Гончар, III, 1959, 376); * Образно. Його широке вилицювате обличчя було безмежно добрим, а гострі лукаві очиці довірливо ховались на цей час у своїх по-монгольському вузьких схованках (Олесь Гончар, III, 1959, 188).
===УКРЛІТ.ORG_Cловник ===
СХО́ВАНКА1, и, ж. 1. Дія за знач. сховат́и. Плавні були добрим місцем схованки краденого (Коцюб., І, 1955, 375). Відда́ти (зда́ти, одда́ти і т. ін.) до схо́ванки (на схо́ванку) кому — віддати (здати, оддати і т. ін.) що-небудь комусь, щоб заховав, зберіг. — А навіщо ж ви дали гроші шинкарці до схованки? (Н.-Лев., І, 1956, 55); [Олена:] Сьогодні вже знімемо цю форму зовсім і здамо її вам, мамо, на схованку (Мороз, П’єси, 1959, 113). 2. Місце таємного зберігання чогось або перебування кого-небудь; потайник. [Катря:] Павле! У чоловіка, в схованці, лежать гроші, мало не дві сотні, я возьму (візьму] їх (Кроп., II, 1958, 380); Тут [в хижі] надійна схованка для Лукашевого скарбу (Донч., VI, 1957, 115); В нього були і такі книги, що десь надворі лежали в потаємних схованках (Чорн., Визвол. земля, 1950, 17); У них на двох один ключ від хати, але схованку всяк має свою. Парася ховає ключа на сінешнім віконечку, а Громський — в дуплі старенької груші (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 356); * Образно. Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова, бо вона не що інше, як жива схованка людського духу (Мирний, V, 1955, 308). 3. Місце, де можна сховатися від кого-, чого-небудь, знайти притулок, захист і т. ін.; схов, укриття. На те ж і опришок, аби вміти вибирати схованки: не раз сто очей пушкарських повзало по тім місці, де, зігнувшися й не дишучи, сидів Марусяк (Хотк., II, 1966, 189); По яких тільки льохах, по яких схованках не доводилось їм сидіти цілими місяцями, щоб уникнути німецької каторги (Ю. Янов., V, 1959, 181); Її ніхто не міг бачити, а вона з своєї схованки могла спостерігати все (Коз., Сальвія, 1959, 52); Уважно оглядаючи каміння, він помалу просувався вперед, витягаючи крабів із схованок, куди вони позалазили, чекаючи припливу (Багмут, Щасл. день.., 1959, 118); // Споруда, пристосування і т. ін., що захищає від кого-, чого-небудь. Флот ..стоїть по військових схованках (Ю. Янов., II, 1958, 114); В тих бункерах зберігалось вино, а тепер вони правили за зручні схованки для есесівських ватаг (Гончар, III, 1959, 376); * Образно. Його широке вилицювате обличчя було безмежно добрим, а гострі лукаві очиці довірливо ховались на цей час у своїх по-монгольському вузьких схованках (Гончар, III, 1959, 188).
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
Схованка — I и, ж. 1) Дія за знач. сховати. •• Відда/ти до схо/ванки (на схо/ванку) кому віддати що небудь комусь, щоб заховав, зберіг. 2) Місце таємного зберігання чогось або перебування кого небудь; потайник. Схованка — (місце таємного зберігання чогось / перебування кого н.), схов, сховище, сховок, схрон, потайник, тайник, хованка, переховок Пор. укриття.
Ілюстрації
|
