Відмінності між версіями «Мерзений»

Версія за 18:35, 20 жовтня 2018

Мерзе́нний, -а, -е. Мерзкій, гадкій, отвратительный, омерзительный. Таке ж бридке, таке мерзене, поржавіло, від жабуру зелене (болото). Греб. 369. Ой на чужій на улиці верба не зелена, ой тим вона не зелена, що челядь мерзена. Нп. Ум. Мерзененький. 1. Який викликає огиду, відразу; гидкий (у 1 знач.), відворотний (у 1 знач.). Так лаяти Болото почала [Верша]: —...Таке ж бридке, таке мерзенне, Поржавіло, від жабуру зелене, Не хочеться паскудиться в багні (Євген Гребінка, I, 1957, 53); Жовта пінява рідина, тепла й мерзенна, ллється з пляшки на стіл (Іван Микитенко, II, 1957, 70); — Як тобі не соромно! — обурилась Глашка. — Як у тебе язик повернувся сказати таке мерзенне слово! (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 144); * Образно. Ця рада [Центральна] чим далі більше розкриває своє мерзенне обличчя й стає одним із головних центрів всеросійської контрреволюції (Семен Скляренко, Легенд. начдив, 1957, 24).

Сучасні словники

МЕРЗЕ́ННИЙ, а, е.

1. Який викликає огиду, відразу; гидкий (у 1 знач.), відворотний (у 1 знач.). Так лаяти Болото почала [Верша]: —...Таке ж бридке, таке мерзенне, Поржавіло, від жабуру зелене, Не хочеться паскудиться в багні (Євген Гребінка, I, 1957, 53); Жовта пінява рідина, тепла й мерзенна, ллється з пляшки на стіл (Іван Микитенко, II, 1957, 70); — Як тобі не соромно! — обурилась Глашка. — Як у тебе язик повернувся сказати таке мерзенне слово! (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 144); * Образно. Ця рада [Центральна] чим далі більше розкриває своє мерзенне обличчя й стає одним із головних центрів всеросійської контрреволюції (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 24).

2. Підлий, негідний своїми вчинками, поведінкою (про людину). У ляхів кишені Потрусили та й потягли Карати мерзенних у Лисянку (Тарас Шевченко, I, 1951, 122); Ленін з гнівом і презирством затаврував Каменева і Зінов'єва як зрадників і зажадав виключення з партії цих мерзенних пособників контрреволюції (Ленін, Коротка біографія, 1955, 180); Вона [дружба] ґрунтується на високих засадах інтернаціоналізму, перед якими никнуть і зникнуть мерзенні вороги народу (Максим Рильський, III, 1956, 46); // Підлий, негідний (про вчинки, дії такої людини). В поемі «Єретик», присвяченій діяльності великого чеського патріота Яна Гуса, Шевченко таврує церковних володарів, що творять мерзенні діла (Комуніст України, 1, 1964, 80); Вибачте, я хотів помститись за двійку, це — мерзенний вчинок (Олесь Донченко, V, 1957, 451); // Уживається як лайливе слово. — Ти смієш, кошеня мерзенне, Зевесу доносить на мене, Щоб тим нас привести в розлад (Іван Котляревський, I, 1952, 245); — Горілки! Меду! Де отаман? Громада? Соцький? Препогане, Мерзенне, мерзле парубоцтво, Ходіте биться! (Тарас Шевченко, II, 1953, 80).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9+

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 676. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 4, ст. 3. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 437. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 3.

Зовнішні посилання