Відмінності між версіями «Усохнути»
(→Сучасні словники) |
|||
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | ||
+ | '''''Академічний тлумачний словник (1970—1980)''''' | ||
+ | ''УСИХАТИ (ВСИХАТИ)'', аю, аєш, недок., ''УСОХНУТИ (ВСОХНУТИ)'' і ''УСОХТИ (ВСОХТИ)'', хну, хнеш і діал. ''УСХНУТИ (ВСХНУТИ)'', ну, неш, док. | ||
+ | |||
+ | '''1.''' Ставати сухим, втрачаючи вологу (про рослини або їх частини). А коли ще й хвостик почав усихати, то вже вірна ознака, що кавун готовий (Олесь Донченко, V, 1957, 143); | ||
+ | '''//''' Сохнучи, гинути від несприятливих умов, пошкоджень і т. ін. Не прийнялись три ясени, Тополя всихала (Тарас Шевченко, I, 1951, 388); Дерево, об'їдене шовкопрядом, всихає або ослаблюється настільки, що на ньому оселюються стовбурні шкідники (Колгоспник України, 5, 1962, 40); Тиміш не довго маявся по світу: нудьга його з'їла. Хата розвалилась, двір заріс бур'яном, і садок усох, і глибока криниця засипалась (Марко Вовчок, I, 1955, 56); Настала весна, зацвіли сади, А в діда Данила всі дерева всохли (Юрій Мокрієв, Сто.., 1961, 132). | ||
+ | |||
+ | '''2.''' Ставати маловодним або зовсім позбавлятися води (про річку, ставок і т. ін.). Не всихав річка, де трава в долині (Андрій Малишко, Полудень.., 1960, 81); | ||
+ | '''//''' перен. Вичерпуватися повністю, кінчатися. Далі течії членового красномовства всохли, а він став, не знаючи, що казати (Борис Грінченко, Без хліба, 1958, 16). | ||
+ | |||
+ | '''3.''' Зменшуватися в розмірі, об'ємі, у вазі. — Не бійся, встане Теодосій, от тільки права рука усохне (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 592); — Людина, — думав Павлина, — теж заки умре, то насамперед зморщується, наче жили всихають в ній та стягують тіло (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 336). | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 15:35, 20 жовтня 2018
Усо́х(ну)ти. См. Усихати.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980) УСИХАТИ (ВСИХАТИ), аю, аєш, недок., УСОХНУТИ (ВСОХНУТИ) і УСОХТИ (ВСОХТИ), хну, хнеш і діал. УСХНУТИ (ВСХНУТИ), ну, неш, док.
1. Ставати сухим, втрачаючи вологу (про рослини або їх частини). А коли ще й хвостик почав усихати, то вже вірна ознака, що кавун готовий (Олесь Донченко, V, 1957, 143); // Сохнучи, гинути від несприятливих умов, пошкоджень і т. ін. Не прийнялись три ясени, Тополя всихала (Тарас Шевченко, I, 1951, 388); Дерево, об'їдене шовкопрядом, всихає або ослаблюється настільки, що на ньому оселюються стовбурні шкідники (Колгоспник України, 5, 1962, 40); Тиміш не довго маявся по світу: нудьга його з'їла. Хата розвалилась, двір заріс бур'яном, і садок усох, і глибока криниця засипалась (Марко Вовчок, I, 1955, 56); Настала весна, зацвіли сади, А в діда Данила всі дерева всохли (Юрій Мокрієв, Сто.., 1961, 132).
2. Ставати маловодним або зовсім позбавлятися води (про річку, ставок і т. ін.). Не всихав річка, де трава в долині (Андрій Малишко, Полудень.., 1960, 81); // перен. Вичерпуватися повністю, кінчатися. Далі течії членового красномовства всохли, а він став, не знаючи, що казати (Борис Грінченко, Без хліба, 1958, 16).
3. Зменшуватися в розмірі, об'ємі, у вазі. — Не бійся, встане Теодосій, от тільки права рука усохне (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 592); — Людина, — думав Павлина, — теж заки умре, то насамперед зморщується, наче жили всихають в ній та стягують тіло (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 336).