Відмінності між версіями «Трахати»
(Створена сторінка: '''Трахати, -хаю, -єш, '''''гл. ''Стучать. ''Це ви, пане, трахали в стінку? Ні, не я. А я думала, шо ви...) |
|||
| (не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Трахати, -хаю, -єш, '''''гл. ''Стучать. ''Це ви, пане, трахали в стінку? Ні, не я. А я думала, шо ви та й прибігла. ''Черниг. у. Слов. Д. Эварн. | '''Трахати, -хаю, -єш, '''''гл. ''Стучать. ''Це ви, пане, трахали в стінку? Ні, не я. А я думала, шо ви та й прибігла. ''Черниг. у. Слов. Д. Эварн. | ||
[[Категорія:Тр]] | [[Категорія:Тр]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | СТУКАТИ, аю, аєш, недок. | ||
| + | |||
| + | 1. чим і без додатка. Створювати стук, шум при ударах, поштовхах, коливаннях, розривах і т. ін. Довгий широкий маятник коло стінного годинникар тихо стукав серед страшної тиші (Нечуй-Левицький, II, 1956, 79); | ||
| + | |||
| + | // З силою ударяти, бити по чому-небудь. Корній сам співав дужим голосом, зсунувши брови та від часу до часу стукаючи кулаком по столі (Леся Українка, III, 1952, 561); | ||
| + | |||
| + | // Ударяючи в двері, вікно і т. ін., сповіщати про що-небудь, подавати стуком умовний сигнал. — Сплять, видно. Треба стукати в кухонне вікно, щоб одсунули, — подумав він, уступаючи в двір (Панас Мирний, III, 1954, 220); | ||
| + | |||
| + | // Падаючи або торкаючись, ударяти по чому-небудь (про вітер, дощ і т. ін.). Стука дощ у кришу [дах] (Павло Грабовський, I, 1959, 339); | ||
| + | |||
| + | // Те саме, що стріляти1. Десь далеко дуже швидко, наче наввипередки, стукали зенітки (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 157); | ||
| + | |||
| + | // перен., розм. Друкувати на друкарській машинці; | ||
| + | |||
| + | // перен., розм. Минати, сповнюватися (про вік). Професор гірко осміхнувся своїм думкам.. Минає сімдесят один рік! На жаль — не обминає. Стукає! Найдошкульніше слово серед інших слів. | ||
| + | |||
| + | 2. Сильно битися, пульсувати внаслідок збудження, переживання і т. ін. (про серце, кров). Її серце зворушується болісним передчуттям і стукає несамовито (Ольга Кобилянська, I, 1956, 343); | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Trahatu1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Trahatu2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Trahatu3.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | [http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D1%82%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8 Словник Грінченка - Стукати] | ||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 802. | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 23:05, 19 жовтня 2018
Трахати, -хаю, -єш, гл. Стучать. Це ви, пане, трахали в стінку? Ні, не я. А я думала, шо ви та й прибігла. Черниг. у. Слов. Д. Эварн.
Сучасні словники
СТУКАТИ, аю, аєш, недок.
1. чим і без додатка. Створювати стук, шум при ударах, поштовхах, коливаннях, розривах і т. ін. Довгий широкий маятник коло стінного годинникар тихо стукав серед страшної тиші (Нечуй-Левицький, II, 1956, 79);
// З силою ударяти, бити по чому-небудь. Корній сам співав дужим голосом, зсунувши брови та від часу до часу стукаючи кулаком по столі (Леся Українка, III, 1952, 561);
// Ударяючи в двері, вікно і т. ін., сповіщати про що-небудь, подавати стуком умовний сигнал. — Сплять, видно. Треба стукати в кухонне вікно, щоб одсунули, — подумав він, уступаючи в двір (Панас Мирний, III, 1954, 220);
// Падаючи або торкаючись, ударяти по чому-небудь (про вітер, дощ і т. ін.). Стука дощ у кришу [дах] (Павло Грабовський, I, 1959, 339);
// Те саме, що стріляти1. Десь далеко дуже швидко, наче наввипередки, стукали зенітки (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 157);
// перен., розм. Друкувати на друкарській машинці;
// перен., розм. Минати, сповнюватися (про вік). Професор гірко осміхнувся своїм думкам.. Минає сімдесят один рік! На жаль — не обминає. Стукає! Найдошкульніше слово серед інших слів.
2. Сильно битися, пульсувати внаслідок збудження, переживання і т. ін. (про серце, кров). Її серце зворушується болісним передчуттям і стукає несамовито (Ольга Кобилянська, I, 1956, 343);
Ілюстрації
|
|
|
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 802.
