Відмінності між версіями «Жалиця»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Жалиця, -ці, '''''ж. ''Насѣк. Жигалка, Stomoxys. Вх. Пч. І. 7. Категорія:Жа)
 
(Пояснення до слова та 4 зображення)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Жалиця, -ці, '''''ж. ''Насѣк. Жигалка, Stomoxys. Вх. Пч. І. 7.  
 
'''Жалиця, -ці, '''''ж. ''Насѣк. Жигалка, Stomoxys. Вх. Пч. І. 7.  
[[Категорія:Жа]]
+
[[Категорія:Жа]]<br />
 +
<br />
 +
ЖИ́ГАЛКА, и, жін. Кровосисна муха, що розвивається в гною і є переносником збудників багатьох інфекційних хвороб. Жигалка.. зовнішнім виглядом схожа на кімнатну муху: розмір її 5—6 мм, в неї є чорні поздовжні смужки на грудях і темно-бурі плями на черевці (Підручник дезинфекції, 1953, 170).<br />
 +
==== ОПИС, ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ ====
 +
Осіння жигалка відноситься до сімейства справжніх мух. Відповідні умови для неї – світло і тепло.
 +
Личинки жигалки схожі на жовто-білі витягнуті капсули з потовщенням на задній частині, довжиною близько 11 мм і шириною 1,3 мм. Розвиток на цій стадії триває 4 дні при спеці в +35. Личинка тричі линяє (кожна линька відповідає кількості вікових груп). Покров стає щільніше після кожної линьки, так поступово формується лялечка. Ця стадія триває стільки ж – 4 дня. Після цього на світ з’являється доросла особина.
 +
Зовнішність дорослої жигалки дуже нагадує звичайну муху. Але є і відмінності, які добре помітні, якщо придивитися:
 +
в спокої крила жигалки розставлені ширше;
 +
на спинці можна помітити 4 поздовжні темні смуги.
 +
Колір мухи жигалки сірий, на черевці видно темні плями. Довжина тіла – 5-7 мм. Крила прозорі, лапки чорні. Довгий блискучий хоботок має на кінці смоктальні пластини і безліч твердих хітинових зубів.
 +
Жигалок можна розрізнити за статевою приналежністю: у самців відстань між очей вже, ніж у самок.
 +
Мухи жигалки відразу ведуть досить активний спосіб життя після виходу з лялечки. Через тиждень або трохи менше вже починають активно розмножуватися.
 +
За своє життя самка встигає відкласти приблизно 7 кладок по сотні яєць в кожній. Влаштовують жигалки свої кладки в гниючої соломі, гної та інших «ароматних» місцях. Крім цього, можуть ці мухи відкладати яйця і в приміщенні, а також в ранках на шкірі людини або тварин. Всього добу потрібно яйцю, щоб повністю розвинутися, що говорить про дуже швидкому зростанні популяції. Цикл розвитку жигалок коливається від 3 до 8 тижнів, таким чином, найбільша їх кількість з’являється якраз ближче до осені.
 +
Зимувати жигалки здатні на будь-якій стадії (вже при температурі +8 С і менше вони впадають в сплячку). Якщо ж умови виявляться оптимальними, розвиток цих мух може не зупинятися весь рік.<br />
 +
==== ПРОЖИВАННЯ ====
 +
Осінні мухи жигалки невибагливі, особливих умов не вимагають. Головне – щоб було світло і тепло. Саме тому поширені вони практично скрізь.
 +
Основні місця скупчення жигалок – пасовища, загони для худоби, хліви. Тут мухи відчувають себе дуже комфортно, адже тут є і гній для кладок, і потенційна їжа – кров худоби. Мухи харчуються тільки кров’ю, причому за раз здатні висмоктати кількість, удвічі перевищує їх власну вагу.
 +
У теплу погоду жигалки часто гріються на сонячній стороні стін будинків, стовбурах дерев, але опинившись в приміщенні, світлолюбні жигалки все ж намагаються не надто попадатися на очі, ховаючись в тіні або за і під меблями (ось чому часто укуси жигалок припадають на ноги).<br />
 +
<br />
 +
==== УКУС ЖИГАЛКИ, НЕБЕЗПЕКА ДЛЯ ЛЮДИНИ ====
 +
Ті, кому не пощастило бути укушеним Жигалко, запам’ятовують ці відчуття надовго. Обпалює різкий біль (звідси і назва – жигалка) виникає в результаті дуже швидкого прогризанія шкіри хітиновими зубами, після чого муха впорскує отруту, що перешкоджає згортанню крові, і відразу починає смоктати кров. Однак на людину вона нападає рідше, ніж на худобу, тільки в тому випадку, якщо виявиться з ним в одному приміщенні. Атакують своїх жертв і самки, і самці.
 +
Найбільш часто піддаються укусів мухи ті, у кого обмежена рухливість – інваліди, люди похилого віку, немовлята. Після укусу ще якийсь час зберігаються свербіж, біль і припухлість.
 +
Небезпечні нападу жигалок тим, що ця муха – переносник небезпечних захворювань, збудники яких кишать на ротовій апараті паразита:
 +
сибірки;
 +
сепсису;
 +
жовтої лихоманки;
 +
туберкульозу;
 +
дизентерії;
 +
яєць глистів (гостриків, аскарид);
 +
лейшманіозу;
 +
поліомієліту;
 +
туляремії;
 +
поворотного тифу;
 +
трипаносомоза і ін.<br />
 +
==== ЛІКУВАННЯ УКУСУ ====
 +
Якщо жигалка все ж вкусила, людині може знадобитися допомога. Для цього важливо провести наступні заходи:
 +
Хворого охолодити (відвести в прохолодне приміщення або допомогти прийняти холодний душ). Як мінімум – охолодити укушенную частина тіла широко.
 +
Про всяк випадок дати антигістамінний засіб.
 +
На місце укусу для зменшення печіння і болю накласти відповідні кошти (содові примочки, лід і ін.).
 +
Обробити ранку йодом, зеленкою або перекисом.
 +
Спостерігати за ранкою: якщо запалення не проходить, доведеться звернутися до лікаря.<br />
 +
==== ЯК БОРОТИСЯ ====
 +
Спіймати Жигалко дуже складно: в момент полювання на неї вона прекрасно відчуває найменший рух, що виходить від джерела загрози, тому зачинити муху вдається з великими труднощами. Тому методи захисту від неї можна застосувати ті ж, що і від звичайних мух:
 +
пастки і липкі стрічки, розміщені в будинку;
 +
протимоскітні сітки;
 +
якщо в приміщенні виявилася кладка – застосувати інсектициди;
 +
своєчасно виносити сміття і не залишати на столі їжу, щоб не привертати мух в будинок.
 +
Підтримка чистоти в будинку – головна запорука того, що ніяка муха не полетить туди цілеспрямовано в надії на прожиток. А прибираючи продукти в шафи, можна тим самим не тільки виключити залучення мух на запах їжі, але і убезпечити себе від потрапляння зарази через контакт паразита з їжею.
 +
Зрозуміло, що при цьому не розглядаються випадки випадкового потрапляння комах через вікно або двері. Для таких «залітних гостей» в приміщенні повинні бути розставлені спеціальні пастки і розвішені липкі стрічки.<br />
 +
 
 +
<gallery>
 +
Файл:http://stopvreditel.ru/wp-content/uploads/2015/04/vzroslaja-osob-zhigalki.jpg|ЖИ́ГАЛКА
 +
Файл:http://tvarynka.in.ua/images/Osennyaya_zhigalka_opisanie-_opasnost_ukusov_2.jpg|ЖИ́ГАЛКА
 +
</gallery><br />
 +
<gallery>
 +
Файл:http://agroprod.biz/wp-content/uploads/2017/05/%D0%93%D0%BD%D1%83%D1%81-%D1%96-%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D0%9D%D0%90-%D0%93%D0%9E%D0%9B%D0%9E%D0%92%D0%9D%D0%A3.jpg|ЖИ́ГАЛКА на тварині
 +
Файл:http://dompostroy.com.ua/images/Kusachaya_muha_-_Zhigalka_Pochemu_muhi_kusayut_lyudej_osenyu.jpg|ЖИ́ГАЛКА на людині
 +
</gallery><br />
 +
#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[http://sum.in.ua/s/Zhyghalka]]

Поточна версія на 00:02, 20 жовтня 2018

Жалиця, -ці, ж. Насѣк. Жигалка, Stomoxys. Вх. Пч. І. 7.

ЖИ́ГАЛКА, и, жін. Кровосисна муха, що розвивається в гною і є переносником збудників багатьох інфекційних хвороб. Жигалка.. зовнішнім виглядом схожа на кімнатну муху: розмір її 5—6 мм, в неї є чорні поздовжні смужки на грудях і темно-бурі плями на черевці (Підручник дезинфекції, 1953, 170).

ОПИС, ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ

Осіння жигалка відноситься до сімейства справжніх мух. Відповідні умови для неї – світло і тепло. Личинки жигалки схожі на жовто-білі витягнуті капсули з потовщенням на задній частині, довжиною близько 11 мм і шириною 1,3 мм. Розвиток на цій стадії триває 4 дні при спеці в +35. Личинка тричі линяє (кожна линька відповідає кількості вікових груп). Покров стає щільніше після кожної линьки, так поступово формується лялечка. Ця стадія триває стільки ж – 4 дня. Після цього на світ з’являється доросла особина. Зовнішність дорослої жигалки дуже нагадує звичайну муху. Але є і відмінності, які добре помітні, якщо придивитися: в спокої крила жигалки розставлені ширше; на спинці можна помітити 4 поздовжні темні смуги. Колір мухи жигалки сірий, на черевці видно темні плями. Довжина тіла – 5-7 мм. Крила прозорі, лапки чорні. Довгий блискучий хоботок має на кінці смоктальні пластини і безліч твердих хітинових зубів. Жигалок можна розрізнити за статевою приналежністю: у самців відстань між очей вже, ніж у самок. Мухи жигалки відразу ведуть досить активний спосіб життя після виходу з лялечки. Через тиждень або трохи менше вже починають активно розмножуватися. За своє життя самка встигає відкласти приблизно 7 кладок по сотні яєць в кожній. Влаштовують жигалки свої кладки в гниючої соломі, гної та інших «ароматних» місцях. Крім цього, можуть ці мухи відкладати яйця і в приміщенні, а також в ранках на шкірі людини або тварин. Всього добу потрібно яйцю, щоб повністю розвинутися, що говорить про дуже швидкому зростанні популяції. Цикл розвитку жигалок коливається від 3 до 8 тижнів, таким чином, найбільша їх кількість з’являється якраз ближче до осені. Зимувати жигалки здатні на будь-якій стадії (вже при температурі +8 С і менше вони впадають в сплячку). Якщо ж умови виявляться оптимальними, розвиток цих мух може не зупинятися весь рік.

ПРОЖИВАННЯ

Осінні мухи жигалки невибагливі, особливих умов не вимагають. Головне – щоб було світло і тепло. Саме тому поширені вони практично скрізь. Основні місця скупчення жигалок – пасовища, загони для худоби, хліви. Тут мухи відчувають себе дуже комфортно, адже тут є і гній для кладок, і потенційна їжа – кров худоби. Мухи харчуються тільки кров’ю, причому за раз здатні висмоктати кількість, удвічі перевищує їх власну вагу. У теплу погоду жигалки часто гріються на сонячній стороні стін будинків, стовбурах дерев, але опинившись в приміщенні, світлолюбні жигалки все ж намагаються не надто попадатися на очі, ховаючись в тіні або за і під меблями (ось чому часто укуси жигалок припадають на ноги).

УКУС ЖИГАЛКИ, НЕБЕЗПЕКА ДЛЯ ЛЮДИНИ

Ті, кому не пощастило бути укушеним Жигалко, запам’ятовують ці відчуття надовго. Обпалює різкий біль (звідси і назва – жигалка) виникає в результаті дуже швидкого прогризанія шкіри хітиновими зубами, після чого муха впорскує отруту, що перешкоджає згортанню крові, і відразу починає смоктати кров. Однак на людину вона нападає рідше, ніж на худобу, тільки в тому випадку, якщо виявиться з ним в одному приміщенні. Атакують своїх жертв і самки, і самці. Найбільш часто піддаються укусів мухи ті, у кого обмежена рухливість – інваліди, люди похилого віку, немовлята. Після укусу ще якийсь час зберігаються свербіж, біль і припухлість. Небезпечні нападу жигалок тим, що ця муха – переносник небезпечних захворювань, збудники яких кишать на ротовій апараті паразита: сибірки; сепсису; жовтої лихоманки; туберкульозу; дизентерії; яєць глистів (гостриків, аскарид); лейшманіозу; поліомієліту; туляремії; поворотного тифу; трипаносомоза і ін.

ЛІКУВАННЯ УКУСУ

Якщо жигалка все ж вкусила, людині може знадобитися допомога. Для цього важливо провести наступні заходи: Хворого охолодити (відвести в прохолодне приміщення або допомогти прийняти холодний душ). Як мінімум – охолодити укушенную частина тіла широко. Про всяк випадок дати антигістамінний засіб. На місце укусу для зменшення печіння і болю накласти відповідні кошти (содові примочки, лід і ін.). Обробити ранку йодом, зеленкою або перекисом. Спостерігати за ранкою: якщо запалення не проходить, доведеться звернутися до лікаря.

ЯК БОРОТИСЯ

Спіймати Жигалко дуже складно: в момент полювання на неї вона прекрасно відчуває найменший рух, що виходить від джерела загрози, тому зачинити муху вдається з великими труднощами. Тому методи захисту від неї можна застосувати ті ж, що і від звичайних мух: пастки і липкі стрічки, розміщені в будинку; протимоскітні сітки; якщо в приміщенні виявилася кладка – застосувати інсектициди; своєчасно виносити сміття і не залишати на столі їжу, щоб не привертати мух в будинок. Підтримка чистоти в будинку – головна запорука того, що ніяка муха не полетить туди цілеспрямовано в надії на прожиток. А прибираючи продукти в шафи, можна тим самим не тільки виключити залучення мух на запах їжі, але і убезпечити себе від потрапляння зарази через контакт паразита з їжею. Зрозуміло, що при цьому не розглядаються випадки випадкового потрапляння комах через вікно або двері. Для таких «залітних гостей» в приміщенні повинні бути розставлені спеціальні пастки і розвішені липкі стрічки.



  1. ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[1]]