Відмінності між версіями «Шкаворонок»
(Створена сторінка: '''Шкаворо́нок, -нка, '''''м. '''''шкаворо́нка, -ки''', ''ж. ''1) = '''Жайворонок. '''Вх. Лем. 484. 2) — '''зімо...) |
|||
| (не показано 5 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Шкаворо́нок, -нка, '''''м. '''''шкаворо́нка, -ки''', ''ж. ''1) = '''Жайворонок. '''Вх. Лем. 484. 2) — '''зімовий '''= '''Посміттюха''', Alauda arborea. Вх. Пч. II. 8. | '''Шкаворо́нок, -нка, '''''м. '''''шкаворо́нка, -ки''', ''ж. ''1) = '''Жайворонок. '''Вх. Лем. 484. 2) — '''зімовий '''= '''Посміттюха''', Alauda arborea. Вх. Пч. II. 8. | ||
[[Категорія:Шк]] | [[Категорія:Шк]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ЖАЙВОРОНОК, нка, чол. | ||
| + | |||
| + | 1. Польова чи степова співуча пташка ряду горобцеподібних. Защебетав жайворонок, Угору летючи (Тарас Шевченко, I, 1951, 6); Вийся, жайворонку, вийся Над полями (Максим Рильський, I, 1956, 17); * У порівняннях. Сапає [жінка], нахиляється до кожного листочка, співає тоненько, як жайворонок (Юрій Яновський, I, 1958, 322). | ||
| + | |||
| + | 2. Виріб з тіста, що формою нагадує жайворонка. По хатах печуть пшеничні жайворонки із дзьобиком і крильцями (Юрій Яновський, II, 1958, 182). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ПОСМІ́ТЮХА, и. | ||
| + | |||
| + | 1. жін. Чубатий жайворонок. Біг я, біг, а посмітюхи не впіймав. Коло невеличкого мосту вона знялася з місця та й полетіла в жито (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 95); Маленькі, схожі на горобців, чубаті посмітюхи клювали на дорозі кінські кізячки (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 99); Прийшла зима. Завіхрила біла хуга, лягла холодною ковдрою на землю. Важкий настав час для синичок, чубатих посмітюх, сойок, повзиків, горобців (Вечірній Київ, 9.I 1971, 3). | ||
| + | |||
| + | 2. чол. і жін. Уживається як лайливе слово. | ||
| + | |||
| + | 3. жін. Назва дитячої гри. Попід тинами грались дівчатка у посмітюхи: малі босі ноженята підкидали порох — три рази в один бік, три рази в другий (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 15). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:shkavoronok1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:shkavoronok2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:shkavoronok3.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:shkavoronok4.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|reGiOrvdAoU}} | ||
| + | ==Див. також== | ||
| + | [http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%96%D0%B0%D0%B9%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BA Словник Грінченка - Жайворонок] | ||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 503. | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 347. | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 21:46, 19 жовтня 2018
Шкаворо́нок, -нка, м. шкаворо́нка, -ки, ж. 1) = Жайворонок. Вх. Лем. 484. 2) — зімовий = Посміттюха, Alauda arborea. Вх. Пч. II. 8.
Сучасні словники
ЖАЙВОРОНОК, нка, чол.
1. Польова чи степова співуча пташка ряду горобцеподібних. Защебетав жайворонок, Угору летючи (Тарас Шевченко, I, 1951, 6); Вийся, жайворонку, вийся Над полями (Максим Рильський, I, 1956, 17); * У порівняннях. Сапає [жінка], нахиляється до кожного листочка, співає тоненько, як жайворонок (Юрій Яновський, I, 1958, 322).
2. Виріб з тіста, що формою нагадує жайворонка. По хатах печуть пшеничні жайворонки із дзьобиком і крильцями (Юрій Яновський, II, 1958, 182).
ПОСМІ́ТЮХА, и.
1. жін. Чубатий жайворонок. Біг я, біг, а посмітюхи не впіймав. Коло невеличкого мосту вона знялася з місця та й полетіла в жито (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 95); Маленькі, схожі на горобців, чубаті посмітюхи клювали на дорозі кінські кізячки (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 99); Прийшла зима. Завіхрила біла хуга, лягла холодною ковдрою на землю. Важкий настав час для синичок, чубатих посмітюх, сойок, повзиків, горобців (Вечірній Київ, 9.I 1971, 3).
2. чол. і жін. Уживається як лайливе слово.
3. жін. Назва дитячої гри. Попід тинами грались дівчатка у посмітюхи: малі босі ноженята підкидали порох — три рази в один бік, три рази в другий (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 15).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Словник Грінченка - Жайворонок
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 503.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 347.
