Відмінності між версіями «Радувати»
| (не показано 11 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
'''Радувати, -дую, -єш, '''''гл. ''Радовать. ''Молодиця смуткує, журиться, ніщо її не радує і не веселить. ''Стор. II. 183. | '''Радувати, -дую, -єш, '''''гл. ''Радовать. ''Молодиця смуткує, журиться, ніщо її не радує і не веселить. ''Стор. II. 183. | ||
[[Категорія:Ра]] | [[Категорія:Ра]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | РА́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Викликати почуття радості. Погомоніти з високим начальством було для Хоми просто-таки втіхою. Особливо його радували зустрічі з Героєм Радянського Союзу гвардії майором Воронцовим (Гончар, III, 1959, 203); Щорс любив верхову їзду і добрих коней. Його радував морозний ранок і якийсь особливий бадьорий ритм, що відчувався в кожному рипінні сідла і в кожному подиху товаришів (Довж., І, 1958, 151); Наші успіхи радують весь радянський народ, як також і друзів наших за кордоном (Тич., III, 1957, 486); // чим. Приносити кому-небудь радість своєю сумлінністю, готовністю щось робити і т. ін. Скромна, тиха Галина.. радує батьків любов’ю до праці (Колг. Укр., 4, 1956, 22). | ||
| + | Ра́дувати о́ко (о́чі) див. о́ко1. | ||
| + | Радувати, дую, єш, гл. Радовать. Молодиця смуткує, журиться, ніщо її не радує і не веселить. Стор. II. 183.Радувати, ду́ю, єш, гл. Совѣщаться, держать совѣтъ. Почали радувати про військові речі. К. ЧР. 28. На людей твоїх радують нечестиву раду. К. Псал. 192. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Chto-podarit-mame-na-8-marta-spisok-idej_rect_513c39a4bd42533e1abc3e61e5a12056.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:CHto-podarit-mame-na-Novyiy-god-2017.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Стихи-маме-на-8-марта-от-сына-370x320.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Olga_Pradid.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|w9ipBEsLq6U}}. | ||
| + | {{#ev:youtube|uikfpqw24gA}}. | ||
| + | {{#ev:youtube|DdeaHEAyvpQ}}. | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | https://uk.worldwidedictionary.org/%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 | ||
| + | https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8+ | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 437.Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 3.Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. | ||
| + | Том 4, ст. 3.Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 437. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 20:34, 19 жовтня 2018
Радува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Совѣщаться, держать совѣтъ. Почали радувати про військові речі. К. ЧР. 28. На людей твоїх радують нечестиву раду. К. Псал. 192.
Радувати, -дую, -єш, гл. Радовать. Молодиця смуткує, журиться, ніщо її не радує і не веселить. Стор. II. 183.
Сучасні словники
РА́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Викликати почуття радості. Погомоніти з високим начальством було для Хоми просто-таки втіхою. Особливо його радували зустрічі з Героєм Радянського Союзу гвардії майором Воронцовим (Гончар, III, 1959, 203); Щорс любив верхову їзду і добрих коней. Його радував морозний ранок і якийсь особливий бадьорий ритм, що відчувався в кожному рипінні сідла і в кожному подиху товаришів (Довж., І, 1958, 151); Наші успіхи радують весь радянський народ, як також і друзів наших за кордоном (Тич., III, 1957, 486); // чим. Приносити кому-небудь радість своєю сумлінністю, готовністю щось робити і т. ін. Скромна, тиха Галина.. радує батьків любов’ю до праці (Колг. Укр., 4, 1956, 22). Ра́дувати о́ко (о́чі) див. о́ко1. Радувати, дую, єш, гл. Радовать. Молодиця смуткує, журиться, ніщо її не радує і не веселить. Стор. II. 183.Радувати, ду́ю, єш, гл. Совѣщаться, держать совѣтъ. Почали радувати про військові речі. К. ЧР. 28. На людей твоїх радують нечестиву раду. К. Псал. 192.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
. . .Див. також
https://uk.worldwidedictionary.org/%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8+
Джерела та література
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 437.Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 3.Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 4, ст. 3.Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 437.
