Відмінності між версіями «Жужелиця»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Медіа) |
(→Медіа) |
||
| Рядок 23: | Рядок 23: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
{{#ev:youtube|e4-dvj-JTrg}} {{#ev:youtube|kBrjhLQ6Vdk}} | {{#ev:youtube|e4-dvj-JTrg}} {{#ev:youtube|kBrjhLQ6Vdk}} | ||
| + | {{#ev:youtube|dBkcIzOxXtA}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
Версія за 14:51, 19 жовтня 2018
Словник Грінченка
Жужелиця, -ці, ж. Окалина, шлакъ. Це не камінь, а жужелиця. Екатеринодаръ.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник
ЖУЖЕЛИЦЯ жін. Хижий жучок, що живиться комахами, молюсками, черв'яками та рослинами. В пухкому ґрунті підвищується активність хижих жужелиць, які знищують дротяників (Шкіди. і хвор.. рослин, 1956, 18).
Хлібна жужелиця — смоляно-чорний з металевим блиском жук, що пошкоджує посіви хлібних рослин. Хлібна жужелиця (туруп) найбільшої шкоди завдає посівам озимої пшениці, озимого ячменю, жита та ярого ячменю (Колгоспник України, 8, 1961, 23).
Жужелиця садова – мешканець городів і садів являє собою досить великого жука, (довжина тіла дорослих особин досягає 3 см). Це дуже витончена комаха, у якої всі частини тулуба відокремлені один від одного.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Додаткові відомості
