Відмінності між версіями «Жужелиця»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 18: | Рядок 18: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Fd8f3ac8a102.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Fd8f3ac8a102.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хлібна-жужелиця-e1463046158178.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хлібна-жужелиця-e1463046158178.jpg|x140px]] | ||
| − | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]] | |
|} | |} | ||
Версія за 14:47, 19 жовтня 2018
Словник Грінченка
Жужелиця, -ці, ж. Окалина, шлакъ. Це не камінь, а жужелиця. Екатеринодаръ.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник
ЖУЖЕЛИЦЯ жін. Хижий жучок, що живиться комахами, молюсками, черв'яками та рослинами. В пухкому ґрунті підвищується активність хижих жужелиць, які знищують дротяників (Шкіди. і хвор.. рослин, 1956, 18).
Хлібна жужелиця — смоляно-чорний з металевим блиском жук, що пошкоджує посіви хлібних рослин. Хлібна жужелиця (туруп) найбільшої шкоди завдає посівам озимої пшениці, озимого ячменю, жита та ярого ячменю (Колгоспник України, 8, 1961, 23).
Жужелиця садова – мешканець городів і садів являє собою досить великого жука, (довжина тіла дорослих особин досягає 3 см). Це дуже витончена комаха, у якої всі частини тулуба відокремлені один від одного.
Ілюстрації
|
|
|
[[Зображення:|x140px]] |
Медіа
Див. також
Додаткові відомості
