Відмінності між версіями «Яштруб»
(→Ілюстрації) |
(→Зовнішні посилання) |
||
| (не показано 9 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:яштруб.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:яштруб.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:stock.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:7653.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tkatskiy-stanok-prochiy-instrument.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|-vfc55g-vy8}} | ||
| + | {{#ev:youtube|Px8fes1nOls}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | Матеріалом для розвитку ткацтва стали прядильні волокна, що отримувалися з вовни, коноплі та льону. Це стало закономірним, вважаючи те, що Україна мала провідними господарськими галузями скотарство та хліборобство. Вівчарство давало можливість використовувати овечу вовну для створення тканин, а хліборобство вирощувало культури, придатні для подальшого виготовлення ниток. | ||
| + | |||
| + | Найвірогідніше, що поперед лляного та конопляного матеріалу була найбільш використовувана вовняна пряжа, адже коноплю, а тим більше льон почали вирощувати набагато пізніше за користування вовною. З появою ниток рослинного походження обробка волокон та прядіння пряжі для створення тканини стало одним з найважливіших хатніх занять у кожній родині в селах. Для більш зручного прядіння створили веретена, на нижній кінець яких натягували кружальця з глини або каменю – так звані пряслиця. Вони підсилювали обертання веретена. Так робили перші оптимізації в процесі ткацтва. | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| Рядок 23: | Рядок 28: | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] | ||
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
| + | https://etnoxata.com.ua/statti/vishivanki-istorija-i-suchasnist/tkatstvo-na-ukrajini/ | ||
Поточна версія на 13:47, 19 жовтня 2018
Я́штруб, -ба, м. Ткацкій инструментъ, имѣющій видъ кнута: палочка и привязанная къ ней нитка; служить для прикрѣпленія основы къ навою: онъ продѣвается въ конецъ основы, нитка завязывается и затѣмъ яштруб вкладывается въ ґару навоя, удерживая тамъ основу. Конст. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Матеріалом для розвитку ткацтва стали прядильні волокна, що отримувалися з вовни, коноплі та льону. Це стало закономірним, вважаючи те, що Україна мала провідними господарськими галузями скотарство та хліборобство. Вівчарство давало можливість використовувати овечу вовну для створення тканин, а хліборобство вирощувало культури, придатні для подальшого виготовлення ниток.
Найвірогідніше, що поперед лляного та конопляного матеріалу була найбільш використовувана вовняна пряжа, адже коноплю, а тим більше льон почали вирощувати набагато пізніше за користування вовною. З появою ниток рослинного походження обробка волокон та прядіння пряжі для створення тканини стало одним з найважливіших хатніх занять у кожній родині в селах. Для більш зручного прядіння створили веретена, на нижній кінець яких натягували кружальця з глини або каменю – так звані пряслиця. Вони підсилювали обертання веретена. Так робили перші оптимізації в процесі ткацтва.
Джерела та література
Зовнішні посилання
https://etnoxata.com.ua/statti/vishivanki-istorija-i-suchasnist/tkatstvo-na-ukrajini/
