Відмінності між версіями «Ремез»
(→Сучасні словники) |
(→Ілюстрації) |
||
| (не показані 8 проміжних версій 3 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ремез, -за, '''''м. ''Птица: ремезъ, Parus pendulinus. Вх. Пч. II. 13. ''Ой ремезе, ремезочку, не клади гнізда у вершині Дністра. ''Чуб. V. 876. Ум. '''Реме́зонько, ремезо́чок. '''Грин. III. 617. | '''Ремез, -за, '''''м. ''Птица: ремезъ, Parus pendulinus. Вх. Пч. II. 13. ''Ой ремезе, ремезочку, не клади гнізда у вершині Дністра. ''Чуб. V. 876. Ум. '''Реме́зонько, ремезо́чок. '''Грин. III. 617. | ||
[[Категорія:Ре]] | [[Категорія:Ре]] | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | + | ==Сучасні словники== | |
| + | '''Ре́мез '''(Remiz pendulinus) — дрібний птах ряду горобцеподібних. Зустрічається біля водойм; живиться комахами. В Україні гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. | ||
| − | + | ==Морфологічні ознаки== | |
| + | |||
| + | Птах менший за горобця. Маса тіла 8-11 г, довжина тіла близько 11 см. Статевий диморфізм виражений слабко. У дорослого самця голова і шия сіруваті; лоб і широкі смуги, які проходять через очі, чорні; спина каштанова, світлішає до надхвістя; частина покривних пер верху крил руда, інші — каштанові; горло біле; інше оперення низу жовтувато-біле, з каштановими плямами на волі і боках тулуба; махові і стернові пера бурі, зі світлою облямівкою; дзьоб темно-сірий, основа світліша; нога сірувато-бурі. У дорослої самки чорні смуги на голові вужчі; каштанові плями на волі і боках тулуба менші або відсутні. У молодого птаха голова і спина світло-бурі; чорного і каштанового кольорів в оперенні нема. | ||
| + | |||
| + | ==Чисельність== | ||
| + | |||
| + | Чисельність ремеза в Європі станом на 2015 рік оцінено в 219-443 тис. пар, що становить близько 65% світової популяції. Чисельність в цілому зростає. | ||
| + | |||
| + | ==Гніздування== | ||
| + | |||
| + | Населяє заплавні листяні ліси, берега повільних річок, водосховища, ставки з заростями верб, очерету, з порослю берези та вільхи. Відомі випадки гніздування в антропогенних ландшафтах — на зарослих берегах меліоративних каналів та заболочених кар'єрів. | ||
| + | |||
| + | Гніздо ремез будує у вигляді рукавички з бічним входом у вигляді трубки. Гніздо будують разом самиця та самець з пуху тополі та очерету. На будівництво загалом витрачається близько 3-4 тижнів. Повну кладку із 6-8 білих яєць насиджує тільки самка, протягом 13-14 діб. Пташенята залишаються в гнізді 2-3 тижні. Після вильоту з гнізда пташенята тримаються з самкою 1-2 тижні, а потім виводок розпадається, формуються зграйки і починаються кочівлі. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| + | |||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Ремез.jpg|200px|thumb|left|Гніздо ремеза]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ремезз.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ремез3.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ремез4.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | + | Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003. | |
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 02:26, 19 жовтня 2018
Ремез, -за, м. Птица: ремезъ, Parus pendulinus. Вх. Пч. II. 13. Ой ремезе, ремезочку, не клади гнізда у вершині Дністра. Чуб. V. 876. Ум. Реме́зонько, ремезо́чок. Грин. III. 617.
Зміст
Сучасні словники
Ре́мез (Remiz pendulinus) — дрібний птах ряду горобцеподібних. Зустрічається біля водойм; живиться комахами. В Україні гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий.
Морфологічні ознаки
Птах менший за горобця. Маса тіла 8-11 г, довжина тіла близько 11 см. Статевий диморфізм виражений слабко. У дорослого самця голова і шия сіруваті; лоб і широкі смуги, які проходять через очі, чорні; спина каштанова, світлішає до надхвістя; частина покривних пер верху крил руда, інші — каштанові; горло біле; інше оперення низу жовтувато-біле, з каштановими плямами на волі і боках тулуба; махові і стернові пера бурі, зі світлою облямівкою; дзьоб темно-сірий, основа світліша; нога сірувато-бурі. У дорослої самки чорні смуги на голові вужчі; каштанові плями на волі і боках тулуба менші або відсутні. У молодого птаха голова і спина світло-бурі; чорного і каштанового кольорів в оперенні нема.
Чисельність
Чисельність ремеза в Європі станом на 2015 рік оцінено в 219-443 тис. пар, що становить близько 65% світової популяції. Чисельність в цілому зростає.
Гніздування
Населяє заплавні листяні ліси, берега повільних річок, водосховища, ставки з заростями верб, очерету, з порослю берези та вільхи. Відомі випадки гніздування в антропогенних ландшафтах — на зарослих берегах меліоративних каналів та заболочених кар'єрів.
Гніздо ремез будує у вигляді рукавички з бічним входом у вигляді трубки. Гніздо будують разом самиця та самець з пуху тополі та очерету. На будівництво загалом витрачається близько 3-4 тижнів. Повну кладку із 6-8 білих яєць насиджує тільки самка, протягом 13-14 діб. Пташенята залишаються в гнізді 2-3 тижні. Після вильоту з гнізда пташенята тримаються з самкою 1-2 тижні, а потім виводок розпадається, формуються зграйки і починаються кочівлі.
Ілюстрації
 |
|
|
|
Джерела та література
Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
