Відмінності між версіями «Руїнний»
(→Медіа) |
|||
| (не показано 5 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Ру]] | [[Категорія:Ру]] | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | 1. Прикм. до руїна 1. У бетонних буреломах все узбережжя. Велетень якийсь, Геракл XX віку, бився тут з морем, і зосталось побойовище: багатотонне груддя залізобетону, як після бомбування, лежить вподовж берега в руїнному хаосі (Олесь Гончар, Циклон, 1970, 3). | |
| + | |||
| + | 2. Те саме, що руйнівний. Здається; що нагромаджені засоби руїнної матерії пруться, тиснуть велетня [хмару] і що він гнеться та стогне під їх вагою (Іван Франко, IV, 1950, 339); Ні урагану злого міць руїнна, Ні буйства вод старого Тіберіна, Що стільки раз вставав на тебе [Риме] він, Не збили гордої твоєї вроди, І навіть прах святих твоїх руїн Ще вабить владарів, сліпить народи (Микола Зеров, Вибр., 1966, 448). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| − | + | <gallery> | |
| − | + | Файл:he-yb1.jpg| | |
| − | + | Файл:he-b2.jpg| | |
| − | + | Файл:he-yb3.jpg| | |
| − | + | ||
| − | + | </gallery> | |
| − | + | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|6ZIYUTfuA7g}} | ||
| + | {{#ev:youtube|TTqXplLsq7Q}} | ||
| + | {{#ev:youtube|IHX0-A0lPVo}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
Поточна версія на 01:13, 19 жовтня 2018
Руїнний, -а, -е. Разрушительный. Впинили від лютої руїнної роботи. К. ЦН. 292. Кохається в руїнних ідеалах. К. Дз. 189.
Зміст
Сучасні словники
1. Прикм. до руїна 1. У бетонних буреломах все узбережжя. Велетень якийсь, Геракл XX віку, бився тут з морем, і зосталось побойовище: багатотонне груддя залізобетону, як після бомбування, лежить вподовж берега в руїнному хаосі (Олесь Гончар, Циклон, 1970, 3).
2. Те саме, що руйнівний. Здається; що нагромаджені засоби руїнної матерії пруться, тиснуть велетня [хмару] і що він гнеться та стогне під їх вагою (Іван Франко, IV, 1950, 339); Ні урагану злого міць руїнна, Ні буйства вод старого Тіберіна, Що стільки раз вставав на тебе [Риме] він, Не збили гордої твоєї вроди, І навіть прах святих твоїх руїн Ще вабить владарів, сліпить народи (Микола Зеров, Вибр., 1966, 448).
