Відмінності між версіями «Коханий»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | |||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | ===== Словник Грінченка ===== | ||
| + | |||
| + | '''Коха́ний, -а, -е. '''1) Любезный. ''Ляхам своїм коханим росказуйте, а не мені. ''Стор. 2) = '''Коханець. '''''Не жди свого коханого з далекого краю. ''Мет. 3) Милый, любимый, дорогой. ''Чи я в батька не кохана була? ''Нп. ''Панотченьку ти наш коханий! ''К. ЧР. 4) Обыкновенно съ удар. на первомъ слогѣ: '''коханий'''. Взлелѣянный, вырощенный. ''Тілько що соняшники не кохані, ''не прохані ростуть собі. ''МВ. (1862. І. 96). ''Ой косо, косо кохана! Сім літ я тебе кохала. ''Мет. 205. Ум. '''Коханенький. '''''Синочки да кучерявенькії, а дочечки да коханенькії. ''Грин. III. 442. | ||
| + | |||
| + | ===== Академічний тлумачний словник (1970—1980) ===== | ||
| + | |||
| + | '''КО́ХАНИЙ''', а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до кохати 3. Звитий [вінок] з мирту дорогого, 3 щиро коханих квіток (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 349); | ||
| + | // у знач. прикм. Далеко ясніло кохане та ніжне лице [панни], мармурові неробочі руки (Степан Васильченко, I, 1959, 265). | ||
| + | |||
| + | ===== Словник української мови: в 11 томах ===== | ||
| + | '''КОХА́НИЙ''', а, е. | ||
| + | |||
| + | 1. Якого кохають. Йване мій, Іване, Друже мій коханий (Тарас Шевченко, II, 1953, 132); Коли вмерла перша жінка, він сказав собі, що не ожениться, бо не знайде вже такої вірної та коханої дружини (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 41); Йому, видно, хотілося зараз говорити і говорити про неї, далеку кохану дівчину (Олесь Гончар, III, 1959, 82). | ||
| + | |||
| + | 2. у знач. ім. коханий, ного, чол.; кохана, ної, жін. Той (та), кого кохають. [Мавка:] Заграй мені, коханий, у сопілку, нехай вона все лихо зачарує! (Леся Українка, III, 1952, 231); Ти мене, кохана, проведеш до поля (Максим Рильський, I, 1956, 33). | ||
| + | |||
| + | 3. Якого люблять. Думаю собі: «Як-то тепереньки небожата мої кохані? Чи згадують мене?» (Марко Вовчок, I, 1955, 10); «Для нас у ріднім краю навіть дим солодкий та коханий...» (Леся Українка, I, 1951, 234); Як тебе та не любити, мій коханий край! (Володимир Сосюра, Зел. світ, 1949, 19). | ||
| + | |||
| + | ===== Словник синонімів ===== | ||
| + | |||
| + | '''КОХА́НА''' (та, кого кохають), '''МИ́ЛА''', '''ЛЮ́БА''', '''ЛЮБИ́МА''', '''ЛЮБО́В''', '''ПО́ДРУГА''', '''КОХА́НКА''' рідше, '''КОХА́ННЯ''' розм., '''ЛЮ́БКА''' розм., '''ЛЮ́БОНЬКА''' пестл., '''ЛЮ́БОЧКА''' пестл., '''СИМПА́ТІЯ''' розм., '''ПА́СІЯ''' заст., '''МИЛОДА́НКА''' заст., '''СЕРДЕНЯ́''' фольк., '''СЕ́РДЕНЬКО''' фольк., '''СЕ́РДЕ́ЧКО''' фольк., '''СОЛОДЯ́ТКО''' фольк.,'''ЛА́ДАф''' фольк.Це тільки в юності думається, що твоя кохана залишиться однаковою на все життя (М. Стельмах); Грай, дуда моя кленова, як не грала ти давно, щоб для любої розмови мила глянула в вікно (В. Сосюра); Ти спиш, моя люба, далеко, далеко... (К. Герасименко); Як жить на світі хороше, у парі йти з любимою! (І. Гончаренко); З колодниками гнали його по етапу, а за ним пішла і його любов - його дівчина (М. Стельмах); Земля назустріч йому кидала фіміамом туманів своїх і ніжно дихала, як засоромлена коханка (В. Винниченко); [Василь:] Он-он де те віконечко, ..там моє вірне кохання сидить, мене дожидає (Панас Мирний); - Кинув я наймитування. Домовилися з моєю любкою - засилаю сватів (Ю. Збанацький); Ми кохались не так, Як кохається всяк, - Я та любонька Аннабель-Ді (П. Грабовський); Стежив за нею тільки Микита, але він уже, здається, знайшов собі нову пасію (Ф. Бурлака); - Возьми, сину, нагайку-дротянку, Провчи, сину, свою милоданку (П. Чубинський); Вийди, дівчино, Вийди, рибчино, Вийди, серденя, Утіхо ж моя (П. Чубинський); Коли б мені новий човник Та новеє ще й веселечко - Сів би поїхав на той бережечок, Де дівчина, моє сердечко (пісня); - Введи у дім дружину собі, ладу (Л. Костенко). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | '''КОХА́НИЙ''' прикм. (якого кохають), '''МИ́ЛИЙ''', '''ЛЮ́БИЙ''', '''ЛЮБИ́МИЙ''', '''ЛЮ́БЛЕНИЙ''' розм.Жайсак певно говорив їй щось хороше, а втім, і найпростіші слова в устах коханої людини завжди бринять чарівною музикою... (З. Тулуб); - Вулкасю милий, уродливий! Мій друже вірний, справедливий! Чи дуже любиш ти мене? (І. Котляревський); Він стояв у садку під яблунею, вкритою білим цвітом, і говорив з любою дівчиною (М. Коцюбинський); В кіосці сидить Маруся Богуславка, найстарша й любима Юсуфова жінка (І. Нечуй-Левицький); Удова його люблена тоді вже звінчалася з якимсь шинкарем (Марко Вовчок). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | '''КОХА́НИЙ''' ім. (чоловік, якого кохають), '''МИ́ЛИЙ''', '''ЛЮ́БИЙ''', '''ЛЮБИ́МИЙ''', '''КОХА́НЕЦЬ''' рідше, '''КОХА́ННЯ''' розм., ЛЮБКО́розм., ЛЮ́БЧИКрозм., '''СИМПА́ТІЯ''' розм., '''ПА́СІЯ''' заст., '''МИЛОДА́Н''' заст., '''СЕРДЕНЯ́''' фольк.,'''СЕ́РДЕНЬКО''' фольк., '''СЕ́РДЕ́ЧКО''' фольк., '''СОЛОДЯ́ТКО''' фольк., '''ЛА́ДО''' фольк.Вона покаже вам, що й зараз люди вміють кохати і з вірністю ждати коханих! (О. Гончар); Якщо зійде моя рута, Остануся тута, Прийде милий в мою хату Хазяїнувати (Т. Шевченко); - Не любий він мені, - кажу їм.. - Що ж вони? - Годі, кажуть, усе любого та милого дожидати (Панас Мирний); Нічогоне відповіла йому Зінька.. і пішла стежкою одна, пригнічена, ображена в кращих своїх почуттях, покинута любимим (А. Шиян); На вигоні прощалася Горпина зі своїм любком (І. Франко); То була її любов, то був її любчик Павлусь (І. Нечуй-Левицький); Коли б я зозуленька, То б я крильця мала. Сіла б полетіла на чужую сторонку Шукать свого милодана (коломийка); - Повій, вітре, повій, буйний, Повій з того краю, Де живе моє серденько - Де милий витає (Л. Боровиковський); - А я би ся не здрімала, хоч би засвітало, Коби прийшло солодятко Та й защебетало (коломийка); - Не бійся, ладо моє, Нікуди я від тебе не піду (Д. Міщенко). | ||
| + | '''ПЕ́ЩЕНИЙ''' (якого дбайливо, з любов’ю доглядають, виховують), КО́ХАНИЙ, ПЛЕ́КАНИЙ. Від дитинства звикла [Ядзя], що всі коло неї старалися угодити дрібним забаганкам пещеної дитини (Н. Кобринська); Е-е, славні мужчини. Такі кохані та плекані - хоч живими в рамку заводь (І. Рябокляч). | ||
| + | '''УЛЮ́БЛЕНИЙ''' (якого дуже люблять, дорогий і близький серцю), '''КОХА́НИЙ''', '''УКО́ХАНИЙ''', '''ЛЮБИ́МИЙ''', '''ЛЮ́БИЙ''', '''ФАВОРИ́ТНИЙ'''. - Ти для мене тепер не лише улюблений поет, ти мені рідний, як батьківщина (З. Тулуб); Як тебе та не любити, мій коханий край! (В. Сосюра); Ганна!.. Колись його укоханий у мріях ідеал! (Б. Грінченко); Стрункими рядами рушили богунці повз любимого командира (О. Довженко); Здрастуй, місто, несказанно любе, Повне цвіту - теплого дощу! (Т. Масенко); Асесор з Реєнгом, як двоє ворогів, сперечку повели про фаворитних псів (М. Рильський). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2527259522222222222222.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:00000000_0006891501926175_24705269810337730450-730x410.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:220334222222.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:144839549_w0_h0_2015_02_15_181317.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | * Толковый словарь украинского языка | ||
| + | |||
| + | * Словник української мови | ||
| + | |||
| + | * Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
| + | |||
| + | * Словник Грінченка | ||
| + | |||
| + | * Словник синонімів | ||
| + | |||
| + | * Словник відмінків | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [http://sum.in.ua/s/kokhanyj Академічний тлумачний словник (1970—1980)] |
| + | |||
| + | [https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BA%D0%BE%D1%85%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Словник синонімів] | ||
| + | |||
| + | [https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BA%D0%BE%D1%85%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Словник відмінків] | ||
| + | |||
| + | [https://uk.wiktionary.org/wiki/%D0%BA%D0%BE%D1%85%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Вікі словник] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
[[Категорія:Ко]] | [[Категорія:Ко]] | ||
Версія за 00:13, 19 жовтня 2018
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник Грінченка
Коха́ний, -а, -е. 1) Любезный. Ляхам своїм коханим росказуйте, а не мені. Стор. 2) = Коханець. Не жди свого коханого з далекого краю. Мет. 3) Милый, любимый, дорогой. Чи я в батька не кохана була? Нп. Панотченьку ти наш коханий! К. ЧР. 4) Обыкновенно съ удар. на первомъ слогѣ: коханий. Взлелѣянный, вырощенный. Тілько що соняшники не кохані, не прохані ростуть собі. МВ. (1862. І. 96). Ой косо, косо кохана! Сім літ я тебе кохала. Мет. 205. Ум. Коханенький. Синочки да кучерявенькії, а дочечки да коханенькії. Грин. III. 442.
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
КО́ХАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до кохати 3. Звитий [вінок] з мирту дорогого, 3 щиро коханих квіток (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 349); // у знач. прикм. Далеко ясніло кохане та ніжне лице [панни], мармурові неробочі руки (Степан Васильченко, I, 1959, 265).
Словник української мови: в 11 томах
КОХА́НИЙ, а, е.
1. Якого кохають. Йване мій, Іване, Друже мій коханий (Тарас Шевченко, II, 1953, 132); Коли вмерла перша жінка, він сказав собі, що не ожениться, бо не знайде вже такої вірної та коханої дружини (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 41); Йому, видно, хотілося зараз говорити і говорити про неї, далеку кохану дівчину (Олесь Гончар, III, 1959, 82).
2. у знач. ім. коханий, ного, чол.; кохана, ної, жін. Той (та), кого кохають. [Мавка:] Заграй мені, коханий, у сопілку, нехай вона все лихо зачарує! (Леся Українка, III, 1952, 231); Ти мене, кохана, проведеш до поля (Максим Рильський, I, 1956, 33).
3. Якого люблять. Думаю собі: «Як-то тепереньки небожата мої кохані? Чи згадують мене?» (Марко Вовчок, I, 1955, 10); «Для нас у ріднім краю навіть дим солодкий та коханий...» (Леся Українка, I, 1951, 234); Як тебе та не любити, мій коханий край! (Володимир Сосюра, Зел. світ, 1949, 19).
Словник синонімів
КОХА́НА (та, кого кохають), МИ́ЛА, ЛЮ́БА, ЛЮБИ́МА, ЛЮБО́В, ПО́ДРУГА, КОХА́НКА рідше, КОХА́ННЯ розм., ЛЮ́БКА розм., ЛЮ́БОНЬКА пестл., ЛЮ́БОЧКА пестл., СИМПА́ТІЯ розм., ПА́СІЯ заст., МИЛОДА́НКА заст., СЕРДЕНЯ́ фольк., СЕ́РДЕНЬКО фольк., СЕ́РДЕ́ЧКО фольк., СОЛОДЯ́ТКО фольк.,ЛА́ДАф фольк.Це тільки в юності думається, що твоя кохана залишиться однаковою на все життя (М. Стельмах); Грай, дуда моя кленова, як не грала ти давно, щоб для любої розмови мила глянула в вікно (В. Сосюра); Ти спиш, моя люба, далеко, далеко... (К. Герасименко); Як жить на світі хороше, у парі йти з любимою! (І. Гончаренко); З колодниками гнали його по етапу, а за ним пішла і його любов - його дівчина (М. Стельмах); Земля назустріч йому кидала фіміамом туманів своїх і ніжно дихала, як засоромлена коханка (В. Винниченко); [Василь:] Он-он де те віконечко, ..там моє вірне кохання сидить, мене дожидає (Панас Мирний); - Кинув я наймитування. Домовилися з моєю любкою - засилаю сватів (Ю. Збанацький); Ми кохались не так, Як кохається всяк, - Я та любонька Аннабель-Ді (П. Грабовський); Стежив за нею тільки Микита, але він уже, здається, знайшов собі нову пасію (Ф. Бурлака); - Возьми, сину, нагайку-дротянку, Провчи, сину, свою милоданку (П. Чубинський); Вийди, дівчино, Вийди, рибчино, Вийди, серденя, Утіхо ж моя (П. Чубинський); Коли б мені новий човник Та новеє ще й веселечко - Сів би поїхав на той бережечок, Де дівчина, моє сердечко (пісня); - Введи у дім дружину собі, ладу (Л. Костенко).
КОХА́НИЙ прикм. (якого кохають), МИ́ЛИЙ, ЛЮ́БИЙ, ЛЮБИ́МИЙ, ЛЮ́БЛЕНИЙ розм.Жайсак певно говорив їй щось хороше, а втім, і найпростіші слова в устах коханої людини завжди бринять чарівною музикою... (З. Тулуб); - Вулкасю милий, уродливий! Мій друже вірний, справедливий! Чи дуже любиш ти мене? (І. Котляревський); Він стояв у садку під яблунею, вкритою білим цвітом, і говорив з любою дівчиною (М. Коцюбинський); В кіосці сидить Маруся Богуславка, найстарша й любима Юсуфова жінка (І. Нечуй-Левицький); Удова його люблена тоді вже звінчалася з якимсь шинкарем (Марко Вовчок).
КОХА́НИЙ ім. (чоловік, якого кохають), МИ́ЛИЙ, ЛЮ́БИЙ, ЛЮБИ́МИЙ, КОХА́НЕЦЬ рідше, КОХА́ННЯ розм., ЛЮБКО́розм., ЛЮ́БЧИКрозм., СИМПА́ТІЯ розм., ПА́СІЯ заст., МИЛОДА́Н заст., СЕРДЕНЯ́ фольк.,СЕ́РДЕНЬКО фольк., СЕ́РДЕ́ЧКО фольк., СОЛОДЯ́ТКО фольк., ЛА́ДО фольк.Вона покаже вам, що й зараз люди вміють кохати і з вірністю ждати коханих! (О. Гончар); Якщо зійде моя рута, Остануся тута, Прийде милий в мою хату Хазяїнувати (Т. Шевченко); - Не любий він мені, - кажу їм.. - Що ж вони? - Годі, кажуть, усе любого та милого дожидати (Панас Мирний); Нічогоне відповіла йому Зінька.. і пішла стежкою одна, пригнічена, ображена в кращих своїх почуттях, покинута любимим (А. Шиян); На вигоні прощалася Горпина зі своїм любком (І. Франко); То була її любов, то був її любчик Павлусь (І. Нечуй-Левицький); Коли б я зозуленька, То б я крильця мала. Сіла б полетіла на чужую сторонку Шукать свого милодана (коломийка); - Повій, вітре, повій, буйний, Повій з того краю, Де живе моє серденько - Де милий витає (Л. Боровиковський); - А я би ся не здрімала, хоч би засвітало, Коби прийшло солодятко Та й защебетало (коломийка); - Не бійся, ладо моє, Нікуди я від тебе не піду (Д. Міщенко).
ПЕ́ЩЕНИЙ (якого дбайливо, з любов’ю доглядають, виховують), КО́ХАНИЙ, ПЛЕ́КАНИЙ. Від дитинства звикла [Ядзя], що всі коло неї старалися угодити дрібним забаганкам пещеної дитини (Н. Кобринська); Е-е, славні мужчини. Такі кохані та плекані - хоч живими в рамку заводь (І. Рябокляч).
УЛЮ́БЛЕНИЙ (якого дуже люблять, дорогий і близький серцю), КОХА́НИЙ, УКО́ХАНИЙ, ЛЮБИ́МИЙ, ЛЮ́БИЙ, ФАВОРИ́ТНИЙ. - Ти для мене тепер не лише улюблений поет, ти мені рідний, як батьківщина (З. Тулуб); Як тебе та не любити, мій коханий край! (В. Сосюра); Ганна!.. Колись його укоханий у мріях ідеал! (Б. Грінченко); Стрункими рядами рушили богунці повз любимого командира (О. Довженко); Здрастуй, місто, несказанно любе, Повне цвіту - теплого дощу! (Т. Масенко); Асесор з Реєнгом, як двоє ворогів, сперечку повели про фаворитних псів (М. Рильський).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Джерела та література
- Толковый словарь украинского языка
- Словник української мови
- Академічний тлумачний словник (1970—1980)
- Словник Грінченка
- Словник синонімів
- Словник відмінків
