Відмінності між версіями «Шамкати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
(Ілюстрації)
Рядок 17: Рядок 17:
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:шамкати1.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:шамкати1.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:шамкати2.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:шамкати2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:шамкати2.jpg|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:шамкати3.jpg|x140px]]  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:шамкати4.jpg|x140px]]
 
|}
 
|}
  

Версія за 23:52, 18 жовтня 2018

Шамкати, -каю, -єш, гл. Ходить проворно.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ШАМКАТИ 1, аю, аєш, недок., діал. Ходити або робити щось швидко, поспіхом.

ШАМКАТИ 2, аю, аєш, недок., розм. 1. Говорити невиразно, нерозбірливо, злегка шепелявлячи.- І чого жахаються, дурні? - шамкає він беззубим ротом. - Діда Хо, що світ прозвав страхом? А дід цілком і не страшний... (Коцюб., І, 1955, 149); Вибираючи коноплі, бабуся шамкає беззубим ротом баладу про лиху свекруху (Вас., II, 1959, 360); Надійка так і не могла добрати, що говорить до неї, шамкаючи, Тимофій Гаврилович (Коз., Листи.., 1967, 127); *Образно. Здавалося, отак сидів би день, місяць, не пив, не їв, аби тільки гупав бубон, шамкала стара катеринка і лився в груди прозорий, холодний струмінь весни (Чаб., Катюша, 1960, 8).

3. рідко. Утворювати шарудливі, шелесткі звуки; шелестіти.

Ілюстрації

Шамкати1.jpg Шамкати2.jpg Шамкати3.jpg Шамкати4.jpg

Медіа

В теге EmbedVideo отуствует обязательный параметр.

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання