Відмінності між версіями «Шамкати»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
Рядок 17: | Рядок 17: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:шамкати1.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:шамкати1.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:шамкати2.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:шамкати2.jpg|x140px]] | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:шамкати3.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:шамкати4.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 22:52, 18 жовтня 2018
Шамкати, -каю, -єш, гл. Ходить проворно.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ШАМКАТИ 1, аю, аєш, недок., діал. Ходити або робити щось швидко, поспіхом.
ШАМКАТИ 2, аю, аєш, недок., розм. 1. Говорити невиразно, нерозбірливо, злегка шепелявлячи.- І чого жахаються, дурні? - шамкає він беззубим ротом. - Діда Хо, що світ прозвав страхом? А дід цілком і не страшний... (Коцюб., І, 1955, 149); Вибираючи коноплі, бабуся шамкає беззубим ротом баладу про лиху свекруху (Вас., II, 1959, 360); Надійка так і не могла добрати, що говорить до неї, шамкаючи, Тимофій Гаврилович (Коз., Листи.., 1967, 127); *Образно. Здавалося, отак сидів би день, місяць, не пив, не їв, аби тільки гупав бубон, шамкала стара катеринка і лився в груди прозорий, холодний струмінь весни (Чаб., Катюша, 1960, 8).
3. рідко. Утворювати шарудливі, шелесткі звуки; шелестіти.