Відмінності між версіями «Дичка»

Версія за 23:20, 18 жовтня 2018

Словник Бориса Грінченка

Дичка, -ки, ж. Дикое плодовое дерево. Каменец. у. Угор.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ДИ́ЧКА, и, жін. Дике, некультивоване плодове дерево. Найкращий період для окулірування — це кінець липня — середина серпня, коли кора на дичках легко відстає і живці на маточних деревах достигли (Колгоспник України, 7, 1958, 34); — Отак-то глянеш навкруги — верба, осика або якась фруктова, копійчана дичка (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 255); * У порівняннях. Зроду не гостював Андрій, не бував на людях, ..ріс, як дичка за хатою (Дмитро Бедзик, Студені Води, 1959, 44);

// Плід цієї рослини. Любий брате, визріває дичка, Груші ударяють у спориш (Любов Забашта, Вибр., 1958, 26).

Українсько-англійський словник

ДИЧКА - бот. wilding.

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Яблуня дика (лісова) – властивості, застосування

Джерела та література

Зовнішні посилання