Відмінності між версіями «Сита»
(→Медіа) |
|||
| Рядок 19: | Рядок 19: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сита4.jpg]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сита4.jpg]] | ||
|} | |} | ||
| + | ==Історія== | ||
| + | Вживається людьми здавна, подібні напої існували у багатьох народів. Якщо кутя та коливо існують, ймовірно, ще з неолітичної доби, то сита з'явилась ще раніше: з кам'яної доби люди споживали мед диких бджіл, з незапам'ятних часів вони й стали ним підсолоджувати воду. | ||
| + | Ситу готували з прісного неферментованого меду. Стільники з медом вкладали у діжку й заливали крутим окропом та ще й клали розпечене каміння. Мед розчинявся, а віск спливав. Вощину знімали, ситу переціджували та охолоджували. | ||
| + | У XIX — на початку XX ст. ситу вживали як ритуальну страву. Її додавали в різдвяну й хрещенську кутю, поминальне коливо, а у деяких районах Полісся споживали замість нього. Цікаво, що на півдні та сході України коливо називали раніше — «канун» (що означає «мед», «пиво»). Їх виготовляли на громадські свята, найчастіше храмові. | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
Версія за 21:10, 18 жовтня 2018
Зміст
Словник Грінченка
Сита, -ти, ж. Растворъ меду, сыта. Будеш його годувати цукром головою, будеш його напувати від меду ситою. Чуб. V. 68.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СИТА́, и, жін., заст. Мед, розведений водою, або медовий відвар на воді. Жінки.. кутю у миски накладають та ситою розводять (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 92); Робить важке не по мені; А бджілка — діло підходяче [підходяще]; Ти дай сити їй по весні, А вже вона тобі оддяче [оддячить] (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 303). Медова (медяна) сита — те саме, що сита. В притворі стояли високі липові кадовби, в яких розводилося медяну ситу (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 69).
Український тлумачний словник
Cита -и́, ж., заст. Мед, розведений водою, або медовий відвар на воді.
Орфографічний словник української мови
Cита́ - іменник жіночого роду
Орфографія (словоформи)
Словник- портал української мови та культури
Ілюстрації
|
|
|
|
Історія
Вживається людьми здавна, подібні напої існували у багатьох народів. Якщо кутя та коливо існують, ймовірно, ще з неолітичної доби, то сита з'явилась ще раніше: з кам'яної доби люди споживали мед диких бджіл, з незапам'ятних часів вони й стали ним підсолоджувати воду. Ситу готували з прісного неферментованого меду. Стільники з медом вкладали у діжку й заливали крутим окропом та ще й клали розпечене каміння. Мед розчинявся, а віск спливав. Вощину знімали, ситу переціджували та охолоджували. У XIX — на початку XX ст. ситу вживали як ритуальну страву. Її додавали в різдвяну й хрещенську кутю, поминальне коливо, а у деяких районах Полісся споживали замість нього. Цікаво, що на півдні та сході України коливо називали раніше — «канун» (що означає «мед», «пиво»). Їх виготовляли на громадські свята, найчастіше храмові.
Медіа
Цікаві факти
Див. також
Додаткові відомості
