Відмінності між версіями «Делікатно»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Де]] | [[Категорія:Де]] | ||
| − | + | ||
| − | + | 1) Ввічливий, люб'язний, завжди готовий виявити увагу, зробити послугу. || Витриманий, пристойний. | |
| + | 2) розм. Який має приємний вигляд; витончений, тендітний. | ||
| + | 3) розм. Який потребує обережного і тактовного ставлення. | ||
| + | 4) розм. Надто кволий, неміцний. || Який легко псується, пошкоджується | ||
| + | |||
| + | Присл. до делікатний 1—3. — Не причеплять [гарбуза], то так ласкаво та делікатно випроводять з хати, — обізвалась мати (Нечуй-Левицький, III, 1956, 37); Він зауважив це досить коректно, делікатно, щоб запобігти і глуму з Надії і щоб вона зрозуміла, що пропозиція її надто наївна (Яків Баш, Надія, 1960, 128); *Образво. До клуні делікатно зазирнула досвітня зоря (Яків Качура, II, 1958, 373); — А гарно таму нас у горах, у полонині! Ой гарно! Делікатно! (Іван Франко, IV, 1950, 25); [Огнєв:] В голові нашої колони підуть два ескадрони відчайдушних рубак. Пости знімати без шуму. Щоб було совсім делікатно, одягнемо їх в німецьку форму (Олександр Корнійчук, II, 1955, 44). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 20:59, 18 жовтня 2018
Делікатно, нар. Нѣжно.
1) Ввічливий, люб'язний, завжди готовий виявити увагу, зробити послугу. || Витриманий, пристойний.
2) розм. Який має приємний вигляд; витончений, тендітний.
3) розм. Який потребує обережного і тактовного ставлення.
4) розм. Надто кволий, неміцний. || Який легко псується, пошкоджується
Присл. до делікатний 1—3. — Не причеплять [гарбуза], то так ласкаво та делікатно випроводять з хати, — обізвалась мати (Нечуй-Левицький, III, 1956, 37); Він зауважив це досить коректно, делікатно, щоб запобігти і глуму з Надії і щоб вона зрозуміла, що пропозиція її надто наївна (Яків Баш, Надія, 1960, 128); *Образво. До клуні делікатно зазирнула досвітня зоря (Яків Качура, II, 1958, 373); — А гарно таму нас у горах, у полонині! Ой гарно! Делікатно! (Іван Франко, IV, 1950, 25); [Огнєв:] В голові нашої колони підуть два ескадрони відчайдушних рубак. Пости знімати без шуму. Щоб було совсім делікатно, одягнемо їх в німецьку форму (Олександр Корнійчук, II, 1955, 44).
Ілюстрації
|
|
|
|
