Відмінності між версіями «Хлопіт»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 20: | Рядок 20: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:clean.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:clean.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:casa.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:casa.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:345.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Поточна версія на 19:57, 18 жовтня 2018
міні Хло́піт, -поту, м. и пр. = Клопіт и пр. Голові хлопіт, а біді весілля. Ном. № 2215.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
КЛО́ПІТ, поту, чол. 1. Неспокій, хвилювання, зумовлені чим-небудь; турбота, тривога. Пан писар був у клопоті: він сам гаразд не знав, чого хотять «доктори» (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 194); За Вкраїну мою, чи то вдень, чи вночі, Моє серце сповнялось клопотом (Володимир Самійленко, I, 1958, 190); — Та нам це такий оце клопіт, що й вечеря не в вечерю; хлопець десь дівся (Степан Васильченко, II, 1959, 351);
2. Заняття, справа, робота, пов'язані з труднощами щодо їх виконання, здійснення. В місті менше клопоту: нема там цього клопітливого сільського господарства, тих поганих волів, овець, свиней, курей, гусей (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 105); Коли б спочити хоч кілька місяців, залишити десь далеко свої щоденні клопоти й турботи — то може б чоловік що й зробив (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 256); Батькові клопоту біля «Москвича» вистачило до пізньої ночі, ще зосталося й на ранок (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 178);
Ілюстрації
|
|
|
|
